А я погоджуюся з автором теми.
Любителям глибинного змісту слід читати книжки, де багато думок та розмірковувань автора, а коли йдеш дивитися екранізований твір до кінотеатру - то ти перш за все бачиш і сприймаєш не підтекст та що там намагався передати режисер, а картинку, кольори, дійові особи та сюжет. І коли бачиш кадри, схожі на зйомки Магнолії-ТВ чи кримінальної хроніки чи ще чогось на кшталт - то про яку "глибинність" може йти мова? Ми й без того по телебаченню пачимо подібного неміряно, а тут вам ще й у фільмі смакуючи демонструють.
До того ж у більшості випадків люди дивляться фільми, щоб відпочити від буденного та розвіятись (маю на увазі, коли сидиш у кіно і хрумаєш собі поп-корн). І тому коли бачиш те, що зовсім не збуджує твій апетит (хоча для деяких збочених суб"єктів навпаки, але ми зараз не про них), то особливої насолоди від перегляду не відчуваєш.
Хоча в більшості випадків саме така "соковитість" фільмів ірозрахованан на підвищення інтересу до самого фільму, щоб збудило уяву та розіграло цікавість.
Єдине, що треба зауважити - фільм не для больових білих сенсориків Тому однозначно казати, що він поганий чи гарний - не можна - у кожного своя особливість сприймання.
Але як на мене - занадто розрекламована і книга і фільм - нічого особивого у них нема. Принаймні, для мене