Ви замахали створювати ідола постфактум. Це мені нагадує концерт Макартні в Києві: почали водночас фанатіти ті, хто до цього навіть бітлів толком не слухав. Так і зараз: ага, помер - куплю диск. Ага, помер: значить, він мені подобається. Як на мене, 99% тих, хто тут демонструє невимовні страждання (та і не тількі тут) - коньюнктурщики, апологети швидкоплинної моди на смерть однієї людини.
Мені Джексон ніколи не подобався - ні його творчість, ні він як людина. Я не радію, що він помер - мені, за великим рахунком, однаково. Єдине, що печально - те, що люди помирають в принципі. Але це вже зовсім інша історія.