ALee

Броварська влада активно занадилась забороняти мирні зібрання у Броварах. Спочатку тривожну новину про заборону мирного протесту у Броварах повідомив правозахисник Юрій Кравець, потім про заборону соціально-культурного зібрання з нагоди Дня захисту дітей повідомила партія «УДАР». Загалом же на сайті ж Броварської міської ради міститься п’ять рішень виконавчого комітету Броварської міської ради про заборону мирних зібрань: 1) Рішення виконкому №235 від 23.05.2012 – «Відмовити Броварському міському комітету Соціалістичної партії України у встановленні інформаційного намету Соціалістичної партії України з 24 травня до 29 липня 2012 року.»; 2) Рішення виконкому №236 від 23.05.2012 – «Відмовити громадській організації „Громадська Позиція „Броварська ВАРТА” у проведенні мітингу 02 червня 2012 року об 11.00 год. та розташуванні пересувних юридичних приймалень – наметів з 26.05.2012 по 30.11.2012 року»; 3) Рішення виконкому №237 від 29.05.2012 – «Заборонити громадянам Стародубу І.М., Коробчинському А.В., Шиту А.М., у проведенні 02 червня 2012 року в місті Бровари у парку культури і відпочинку «Перемога» культурно-соціального мирного зібрання»; 4) Рішення виконкому №238 від 29.05.2012 – «Заборонити громадянам Гагаріній О.А., Коробчинському А.В., Шиту А.М., у проведенні 02 червня 2012 року в місті Бровари на майдані «Свобода» культурно-соціального мирного зібрання»; 5) Рішення виконкому №248 від 01.06.2012 – «Заборонити благодійній організації «Благодійний фонд розвитку громад «Лівобережна Київщина» проведення 02 червня 2012 року з 11-00 (тривалістю 5 годин) в місті Бровари культурно-соціального мирного зібрання з нагоди Дня захисту дітей на майдані «Свобода» та запропонувати провести мирне зібрання парку культури і відпочинку «Перемога». Причини для відмов та заборон проведення мирних зібрань щоразу різні: комусь відмовляють з формулюванням «у зв`язку з порушенням порядку подання повідомлення», комусь вигадують більш захоплююче «об?рунтування» – «у зв`язку з проведенням превентивних заходів на території міста Бровари та Броварського району, спрямованих на недопущення проявів тероризму та належного забезпечення охорони громадської безпеки», а комусь просто і лаконічно – «з технічних причин». При цьому броварським чиновникам явно бракує послідовності: спочатку одним громадянам вони забороняють проведення культурно-соціального мирного зібрання 02 червня 2012 року у парку культури і відпочинку «Перемога» через начебто загрозу тероризму, а потім Благодійному фонду розвитку громад «Лівобережна Київщина» пропонують провести своє культурно-соціальне мирне зібрання у цей самий день у тому ж таки парку «Перемога». Вочевидь, загроза тероризму минула. Водночас «Лівобережній Київщині» забороняють мирне зібрання на майдані «Свобода» 02 червня 2012 року – увага! – «з технічних причин», хоча кількома днями раніше підставою для заборони було «проведення превентивних заходів проти тероризму». Знову нестиковка! Словом, виконком геть заплутався, то можна чи не можна броварчанам мирно зібратись на центральній площі та у міському парку, та з яких зрештою причин. Щоправда, при цьому він взагалі забувся, що забороняти чи дозволяти мирні зібрання взагалі не входить до його повноважень, це компетенція виключно суду. А оскільки подібні заборони виконкому суперечать законодавству та порушують право громадян на мирні зібрання, гарантоване Конституцією України, ніхто не зобов’язаний їх виконувати. Що власне робили і роблять зазвичай громадяни, в тому числі і в Броварах. Однак і на це броварська влада вигадала свою «комунально-технічну протидію», але це вже зовсім інша історія. Передрук моєї колонки на сайті МПЗ

На жаль, плутаєте. За конкретну людину також голосують по мажоритарному округу до парламенту та до місцевої ради. На моє запитання цілком можна відповісти окремо стосовно дій людини, окремо стосовно дій партії

Не оффтоп, тому що ця Ваша репліка (яку я прошу уточнити), написана у цій темі. Я не не розумію, я прошу, як власне і у попередній темі, написати не загальними фразами "досвід", "професіоналізм", "стаж", а конкретно - які конкретно дії Ви вважаєте ефективними? Наведіть приклади таких дій, які будуть свідчити про те, що людина - хороший управлінець, патріот, чесний і т.д.

І все ж, повертаючись до суті, скажіть коротко і ясно, підсумовуючи: які?

Які?

І все ж моє запитання залишається без відповіді. ЩО САМЕ має зробити людина, щоб здобути Вашу довіру як кандидат? Не абстрактно, а конкретно.

Останні кілька тижнів у розділі "Політика" на цьому форумі точаться гарячі дискусії. І суть їх зводиться переважно до того, що партія, про які йде мова, "нічого не зробила", щоб виборець за неї проголосував. Так от у мене виникло питання - а що ж має зробити людина або партія, щоб ви проголосували за неї на виборах? При чому пропоную говорити прямо та конкретно. Наприклад, зробила у моєму дворі дитячий майданчик. Або - створила у моєму будинку ОСББ. Або - провела кілька десятків мітингів біля міськради. Або - пофарбувала разом з мешканцями паркан. Або - провела футбольний турнір. Або - запропонувала цікаву програму розвитку міста/країни. Тощо. Словом, цікаво, що ж насправді стає для Вас вирішальним, коли Ви робите свій вибір, і чим Ви при цьому насправді керуєтесь. Бо, схоже, у мене як у виборця, критерії суттєво відрізняються від критеріїв окремих учасників попередніх дискусій.

Прохання утриматись від узагальнень на кшталт "твоя молодая команда", бо ми з Сергієм старші за Андрія А якщо серйозно, то ми не є нічиєю командою, кожен з нас висловлює тут свої особисті погляди та думки. Нас об'єднує лише бажання змінити те, що зараз відбувається у цій країні та місті зокрема - беззаконня, корупцію, свавілля. Якщо я не згодна з чиєюсь думкою, бо маю власну - це не означає, що я проти когось. Ви маєте право на власну думку, я маю право на свою. Ви можете висловлювати свою, я свою. Аргументуйте, і я аргументуватиму. Це ж форум, тут дискутують.

Ясно. Вашу думку я почула. Якщо я буду балотуватись і захочу, щоб Ви за мене проголосували, я спробую Вас "підкупити" подачкою благодійності, щоб потім, прийшовши до влади, "відбити" вкладені у передвиборчу кампанію кошти А поки буду в силу своїх сил та можливостей намагатись змусити владу діяти у рамках закону і не красти ті кошти, які повинні спрямовуватись на соціальне забезпечення дітей та літніх людей, не порушувати права та інтереси громадян у нашому місті та виконувати свої прямі обов'язки. Бо в цьому відчуваю своє життєве покликання, бо в цьому бачу вихід з тієї ситуації, у якій опинилось наше місто і вся країна в цілому, бо так підказує мені моє сумління та мої життєві принципи. Лиш одне попрошу - не треба параноїти, що у нас є якийсь один "голова", у нас у кожного є своя власна

Ну які наробки? Які політтехнологи? Люди?! Агов!? Про що ви?! Я висловлюю власну думку та власну позицію, бо я дійсно так вважаю. І, звісно, я аргументую свою позицію, пояснюю власну логіку, відстоюю свої погляди. Це нормально. У цьому і полягає суть дискусії. Не розумію, відколи це стало "нав'язуванням"? Запропонуйте ефективний механізм змін у цій країні, щоб влада перестала бути корумпованою, щоб чиновники перестали красти, щоб на лікування онкохворих дітей та дитбудинки більше не доводилось скидатись всім гуртом, а на це були кошти у державному бюджеті. Запропонуйте - і я охоче вислухаю вашу думку.

Звісно, не соромно. Соромно нічого не робити і критикувати тих, хто робить.І, до речі, це робила не партія, це робили окремі громадські активісти з молодіжних організацій міста, які тепер займаються й "більш серйозною" громадською активністю. А порівняння з владою є некоректним, тому що у влади тисячі працівників, весь міський бюджет у розпорядженні та інші можливості, а у цих людей усі ресурси - це власний запал та ентузіазм А стосовно "сміх та й годі", дозвольте запитати: а що для цього міста зробили особисто Ви?

Не голосуючи взагалі, голосуючи проти всіх або псуючи бюлетень, на жаль, людина просто перекладає усю відповідальність за результати виборів на інших, фактично вона дозволяє ІНШИМ вибирати за неї, втрачаючи власний шанс щось змінити у цій країні. Якби голос "проти всіх" щось змінював чи на щось впливав, це мало б сенс. Та, на жаль, у нас така виборча система, що ці голоси НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ НІКУДИ. Якби, наприклад, відповідно до відсотка, який набрав варіант "проти всіх" скорочувалась кількість місць у парлементі, це мало б хоча б якесь значення, а так, на жаль, таке волевиявлення ні на що не впливає і нічого не змінює. Це по-перше. А по-друге, насправді дуже рідко буває так, що дійсно немає за кого голосувати, просто люди не хочуть розбиратись, думати та аналізувати. Простіше просто навішати на всіх без розбору ярликів та відмахнутись від свого громадянського обов'язку вибирати своє майбутнє. Продублюю свій пост із ЖЖ, який я написала кілька років тому, після місцевих виборів: Активний виборець От дехто з легкістю каже "Я не пішов на ці вибори, бо там нема за кого голосувати", а дехто з гордістю ставить галочку біля варіанту "Не підтримую жодного кандидата", а хтось взагалі категорично заявляє, що всі політики - мудакі за визначенням, нормальна людина в політику не піде... І цим, на мою думку, просто перекладають відповідальність на "інших, які вибрали йому не ту владу", на недосконалість світу, на недосконалість людської природи, на будь-що і будь-кого, аби лиш не бути активним виборцем. Бо не буває так, що ну всі без винятку погані, але щоб знайти когось достойного, треба докласти зусиль. Звісно, легше бути пасивним виборцем, сидіти і чекати, доки кандидат до тебе прийде сам , а ти зачиниш перед ним двері, бо в тебе немає часу і в тебе купа важливіших справ, або чекати на листівку чи буклет про кандидата, який ти візьмеш із поштової скриньки і викинеш одразу до смітника, нарікаючи, що стільки макулатури знову наробили, або чекати, поки кандидат запросить тебе на публічну зустріч, і не прийти на неї знову ж таки через брак часу та заклопотаність. А потім щиро бідкатись, що ніхто не викликає у тебе довіри, ніхто не вартий твого голосу, бо завтра вибори, а ти про них нічого не знаєш, в очі не бачив, не чув і не знаєш, хто всі ці люди, які хочуть стати депутатами. Ти не знаєш ані їхньої мотивації, ані їхнього життєвого шляху, нічого не знаєш. І переконаний в тому, що це вони винні, що ти нічого про них не знаєш... Але що зробив ти, щоб дізнатись про них те, чого тобі не вистачає, щоб обрати найдостойнішого? Ти прочитав їхні біографії, їхні програми, прийшов на зустріч, погодився на розмову? Знайшов контакти та сам запросив його на зустріч? Бо тобі не байдуже, бо тобі важливо, бо тобі цікаво почути та побачити кожного з тих, хто зареєструвався кандидатом в депутати від твого округу або пішов по списку від тієї чи іншої партії? Бо ти розумієш, що вибори - це твій шанс змінити це вічне "всі політики погані", бо ти проголосував за іншого, за того, який був вартий твого голосу, бо ти шукав і знайшов його серед тих, хто хотів прийти до влади. Бо ти - активний виборець.

Ну, до Вашого відома, розповім коротко про те, чим люди, яких Ви називаєте "бездіяльними піарщиками", займались останні кілька років у цьому місті:- провели 6 круглих столів у школах та вузах міста на тему "мовного питання" з метою профілактики суржика серед броварської молоді; - організували показ документальної стрічки "НАТО та Україна" спільно з Міністерством закордонних справ України; - провели літературну зустріч молодих українських письменників Артема Чеха та Ірини Цілик з броварчанами; - організували велоекскурсію до Дня міста по історичних місцях нашого міста; - провели круглий стіл на тему "Підсумки року молоді у Броварах: погляд молоді та влади"; - організовували колядування та щедрування активної молоді; - започаткували у Броварах традицію книгообміну у форматі "Язикатого буккросингу"; - провели фестиваль "Білоруська весна" (фотовиставка, поетичні читання, забіг на лижах); - провели акцію для дітей "Арт-терапія", флеш-моб до Дня матері; - організували круглий стіл на тему "Молодіжна політика як складова передвиборчих програм: пропозиції від молоді"; - провели благодійну акцію до Дня книги, у рамках якої подарували 40 книжок у броварські школи та бібліотеки; - організували літературний конкурс "Проза міста"; - неодноразово брали участь у загальноміських суботниках; - провели Форум громадських організацій та громадських активістів м. Бровари... За організацію всього цього не було отримано жодних коштів, більше того, на реалізацію багатьох цих проектів було витрачено чимало власних коштів. При цьому частину заходів вдалось провести навіть попри перешкоджання з боку місцевої влади. Тому, якщо чесно, читати усі ці численні закиди, мовляв, а ви що зробили, та звинувачення у бездіяльності та недостатній "благодійності", просто немає більше сил.

Станом на сьогодні за результатами даного опитування можна сказати, що політична сила має бути: Командною (світитись у ЗМІ повинен не лише лідер партії, а й інші члени партії, бо партія - це команда) Молодою (у партії мають бути переважно молоді люди, бо саме вони можуть змінити цю країну) Прозорою (партія повинна публічно звітувати перед громадою про свій передвиборчий фонд) Небагатою (виборчий фонд партії має бути сформований самими людьми, а не олігархами) Дієвою (члени партії повинні мати "історії успіху" боротьби за зміни в країни, відстоювання прав громадян тощо) Новою (партія має бути створеною нещодавно, бо всі давно існуючі партії вже давно себе дискредитували)

Звідки тобі зрозуміла відповідь? З чого ти взяв, що ми ніколи не робили благодійних вчинків?! Просто ми про це не розповідаємо і не робимо з цього піар. Бо це справа особиста і приватна. Якщо говорити про вибори і політику, то не благодійність повинна ставати критерієм для виборця. Довіру виборця потрібно заслужити в інший спосіб - громадською активністю, принциповістю, чесністю та рішучими діями. Прочитала щойно на "УП" у статті під назвою "Яким бути депутатові, або Кого вибирати?": На жаль, культура вибору у нас далека від досконалості. А вірніше – геть прикра. У цивілізованій Європі гадки не мають, що виборця можна купити. І там не купують. А у нас вибір по округу частіш усього виглядає геть банально: роздав дворами гречку, муку, олію чи цукор, скинув під ворота дрова, простелив за місяць до виборів дорогу в селі, привіз до районної лікарні кілька койок, подарував школі комп’ютер, а в дитсадку роздав діточкам кульочки з цукерками, – і ти став добрим в умах виборців, для яких така благодійність є ознакою порядності, що походить від піклування про бідних. А отже, можеш бути депутатом. Бо, щиро кажуть, хоча би цим корисний. Можливо, то справді від нашої бідності. І цілком розділяю думку автора.

Демальянс як партія існує менше року, до цього це була всеукраїнська громадська організація, яка багато що зробила, але оскільки у неї до цього часу у Бровраах не було осередку, то цілком логічно, що у Броварах "Демальянс" по суті нічого ще не робив (лише кілька запитів подав у рамках всеукраїнських кампаній по доступу до генпланів, оприлюдненню декларацій посадових осіб тощо). Якщо говорити стосовно окремо взятих Сергія Іллюхіна та Аліни Дяченко і їх діяльності у Броварах як громадських активістів, то казати, щоб ми зайнялись благим ділом, не зовсім коректно, бо ми ним вже давно займаємось. Однак я вірю, що ви про нашу діяльність нічого не знаєте. І для цього є кілька причин. По-перше, про нашу діяльність не пишуть у муніципальних ЗМІ, бо є така негласна вказівка для редакцій - про неугодних не писати. По-друге, щойно ти починаєш писати про свою діяльність на форумах, одразу ж починається "не розводьте політику", "політикани", "дістали вже" тощо. Дивовижний парадокс виходить: звинувачення у тому, що ми про вас нічого не знаємо, часто лунають з вуст тих, хто каже "не треба нам вашого піару", а на фоні повної інформаційної ізоляції у ЗМІ виходить, що твої справи залишаються поза увагою громадськості. Але менше з тим, усе, що ми робили і робимо, ми робимо не задля уваги - а заради справ та результату. І часто навіть нІколи думати про "піар" своїх справ. Для громадського сектору така медійна неактивність - типове явище: люди щось роблять, але не мають часу про це розповісти. Однак це погано і не правильно, і про багато говориться у громадському середовщі. Бо "історії успіху" про зроблені справи - це не лише піар. По суті такі історії має надихати інших на подібні справи, вселяти їм віру, що таки можна щось у цій країні змінити, що таки можна впливати на дії влади навтіь попри її спротив. Про те, що зробив Сергій Іллюхін у Броварах - я писала вище. І це лише невеликий перелік, перше, що спало мені на думку і про що мені відомо, бо з Сергієм ми знайомі на так вже й давно - трохи більше року. Про свою діяльність розповідати складніше, можливо, якось спробую написати "короткий звіт", зараз же можу запропонувати лиш свою автобіографію півторарічної давнини. Крім того, свою повсякденну громадську діяльність ми висвітлюємо у своїх блогах на сайті "Маєш право знати".

Огого!! )) Ну взагалі-то я на цьому форумі зареєстрована вже понад 5 років і колись була активним учасником дискусій, потім активно вела щоденник, а потім Форум почав занепадати і користувачі були змушені шукати інші платформи для власної онлайн-активності, плюс з'явились соцмережі... На СБНі не було заведено реєструватись і писати під власними іменами, думаю, це було б навіть трохи дивакувато. Більшість людей, які читали мій щоденник, знають мене у реальному житті, тому я ні від кого не переховувалась і ніколи не писала з відчуттям "анонімності". Якби я реєструвалась тут зараз, я б вказала своє справжнє ім'я. Але так історично склалось, що більшість людей на цьому форумі знають мене під ніком, як і я їх. Тому Ваші "припущення" щодо моєї непринциповості недоречні. А от Ви продовжуєте грати в анонімність, на жаль.

Цікаво, автор розуміє, що він спілкується з різними людьми. Сергій Іллюхін ніколи не балотувався від ХДС, а Андрій Качор ніколи не входив до партії "Демальянс". Цих людей не пов'язує партійність, цих людей пов'язує бажання змінити владу у цій країні та цьому місті зокрема, а також бажання зупинити порушення прав та законів з боку влади. Тому, напевно, буде доречним вибачитись перед Сергієм за свої звинувачення про те, що він відмовляється від своїх минулих справ. Стосовно того, що ХДС до міськради не пройшов, то це не повинно нікого зупиняти від громадсько-політичної активності у майбутньому, більше того, повинно стимулювати, якщо бажання прийти до влади було дійсно щирим. Більше того, на місцевих виборах 2010 року до Броварської міської ради не потрапило чимало порядних та достойних людей від різних політичних сил, я би навіть сказало, що порядних та чесних потрапило дуже мало. Відповідно бажання це змінити має бути тим сильнішим, чим більше людина відчуває соціальну відповідальність.

Якщо хочеш жити у демократичній правовій державі, де влада дотримується законів, потрібно і самому діяти законними методами, особливо якщо ти хочеш стати цією владою. Як кажуть, починати треба з себе. Цікаво, скільки, на Вашу думку, повинен "кріпнути" Демальянс, якщо його активісти займаються громадським контролем понад 17 років?! Хитрих та гнучких вистачає і без Демальянсу, тільки чомусь потім виборці нарікають, що політика брудна справа і ми нікому не віримо. Стосовно Вашого офтопу скажу просто: дивно читати від людини, яка протягом двох дискусій на цьому форумі неодноразово висловлювалась на мою адресу зневажливо, вішала ярлики, безпідставно звинувачувала, переходячи на особистості (якщо потрібно, можу, як і в попередній темі, процитувати всі Ваші зневажливі висловлювання), чути Ваші звинувачення. Стосовно Вашого "Вежливый и культурный человек - беседует. А не "останавливает", не "воспитывает", не "клеймит позором и ярлыками", и уже тем более не переходит на личности. На мой скромный взгляд", то ППКС. Тільки Ви самі прочитайте, що Ви написали, а потім почитайте свої репліки вище. Прошу підтвердити цитатами кожне Ваше звинувачення, інакше все це звучить голослівно. Конкрето - де хамство, де ярлики конкретно на вас, де злість? Єдиний пост, у якому я дійсно перейшла на особистості - попередній. І то - це виключно з метою зупинити Вас, бо у такій тональності, яку Ви обрали, дискутувати далі було неможливо. Не можна залишатись чемним, коли твій співрозмовник постійно дозволяє собі зневажливі репліки.

Ну стосовно ярликів, то простежте нашу дискусію і почитайте, хто першим написав "зазомбовані" Стосовно іронії, то знову ж таки почитайте свої коментарі Стосовно чи здатні ми зрозуміти, то так само можна риторично питати і щодо Вас. А про моїх вчителів журналістики дізнатись на складно - я закінчила Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка (магістр з червоним дипломом). Але ж хіба для Вас це аргумент? У Вас же свої критерії оцінювання... Я перепрошую в інших учасників дискусії, що змушена була перейти на персоналії, просто коли твій співрозмовник постійно переходить на персоналії, потрібно його якось зупиняти. Бо зрештою ця гілка дискусії не про мене чи мого візаві, а про те, що влада намагається ліквідувати потенційних опонентів на виборах за те, що молодь "Демальянсу" розгорнула антикорупційну боротьбу проти "Нафтогазу". Це дійсно тривожний сигнал для будь-якого суспільства, однак замість того, щоб говорити по темі, дискусія повернула в інше русло і окремі користувачі почали переходити на персоналії. Пропоную все ж повернутись до заявленої теми.

Аа, ну ясно. Ну тоді почитайте Кара-Мурзу і спитайте себе, хто з нас більше зазомбований і чому владі вигідно підтримувати нігілістично-анархічні погляди у населення, щоб воно і не цікавилось, чим вони там займаються за зачиненими дверима і як розпоряджаються майном громади. Ну-ну ))

Ну, я б ще могла повірити, що мої думки - від "старших товаришів", якби вони були )) Але хто ці "старші товариші"? Може, Ви?

Смішно, коли твої власні думки та погляди хтось вважає нав'язаними "старшими товаришами". Мій світогляд сформували мої батьки, мої друзі, життєвий досвід та мій власний мозок. І шкода, що ви свідомо не хочете бачити різницю між тим, що говорять одні люди та інші. Допоки українці не навчаться відрізняти "політичних агітаторів" від справді ідейних людей, доти і будуть скаржитись на вічно погану владу. Якщо Вам дійсно цікаво, хто такий Сергій Іллюхін, погугліть, почитайте. Якби таких людей у Броварах була б хоча б сотня - ми б з вами жили б у зовсім іншому місті: у якому сесії міської ради проходять не у "закритому режимі", а з онлайн-трансляціями та вільним доступом громадян до засідань; на офіційному веб-сайті міськради містилась вся вичерпна інформація, а не "обрізані" проекти рішень без суті; суспільно важливі документи обов'язково проходили б з широким громадським обговоренням, а не кулуарно і тишком-нишком. Але навіть один Сергій впливає на дії влади: саме він писав звернення-скарги на роботу веб-сайту міськради, і після цього сайт запрацював швидше, а невдовзі взагалі було запущено новий сайт. Однак на новому сайті Броварської міськради чомусь "зникли" всі рішення ради за минулий рік. І Сергій знову подав звернення до міської ради з проханням розмістити архів рішень - і вони невдовзі були розміщені. Сергій також ініціював те, щоб на сайті міськради почали викладати ПДФ-версії офіційної міської газети "Броварська панорама" та випуски новин телестудії "Наше місто". Нещодавно Сергій, помітивши, що білборди у Броварах не містять належної дорожньої розмітки і подав до ДАІ скаргу. І що? Вже через кілька днів на рекламні конструкції у Броварах стали наносити розмітку. А це - питання безпеки дорожнього руху. І це далеко не все, що Сергій зробив. Можливо, ви скажете, що цього мало і що це все неважливе та пусте, та насправді саме з таких "малих дій" і відбуваються зміни у суспільстві. Якби кожен з нас робив щось для покращення життя у власному місті, вочевидь, змін було б набагато більше. А за підкуп виборців "пайками" та "тотальною благодійністю перед виборами" ви Сергія не агітуйте, нехай краще хоч хтось у цій країні дійсно займається громадським контролем та дбає про дотримання законності, гласність та відкритість влади. А пайки та "благодійні подарунки перед виборами" нехай роздають ті, хто потім планує відбити витрачені кошти на "посадах" депутатів.

Сергію, яка корупція?! Про що ти говориш?! У країні стільки нужденних - інвалідів, пенсіонерів, хворих, соціально незабезпечених людей!! Треба їм допомагати - якщо не коштами, то своїм власним часом, увагою, турботою (але якщо з прицілом на вибори, то таки бажано грошима-пайками-мішками). Головне - не заважати тим, хто зараз при владі красти. Замість скарги до прокуратури на дії влади чи судового позову про скасування незаконного рішення краще з'їзди в дитячий будинок, і допоможи тим, кого держава змушує животіти. А те, що якраз у цей час, поки ти будеш у дитбудинку-ребілітаційному центрі-тощо намагатись хоч чимось особисто допомогти, розуміючи, що насправді ти цим людям допомогти нічим не можеш, якраз буде вкрадено ще один шматок землі вартістю в мільйон гривень - якраз той самий, якого вистачило, щоб прооперувати одну онкохвору дитину, або допомогти кільком інвалідам/пенсіонерам/одиноким матерям. Але ні, не думай про корупцію, це все вигадки, і боротись з нею не потрібно, нехай крадуть наше майбутнє, наше здоров'я, нашу поважну старість, життя наших дітей. А ми будемо всі разом у цей час скидатись останніми грошима, які нам дивом вдалось заробити після сплати всіх податків, і будемо думати, що колись всі ці крадіжки самі собою припиняться, просто так.

А нам як набридло, що наші медійні права постійно порушують, і про це доводиться щоразу писати, бо той, хто їх порушує, не хоче "огласки", а потім ще доводиться подавати заяви про злочин до міліції, ходити надавати пояснення ,словом, шукати законні способи відстояти свої права. І усвідомлювати при цьому, що ти насправді один, що іншим навіть читати набридло про те, що порушують чиїсь права. Про те, щоб стати на твій захист і спільно відстояти сьогодні твої права, а завтра того, у кого їх ще порушать, взагалі не йдеться. Хоча саме з цього - з солідарності - починається справжнє громадянське суспільство. Але менше з тим.Якщо когось дратує, що ми пишемо про порушені права, не зважайте, ми пишемо не для вас, ми пишемо для того, щоб порушникам стало некомфортно, що про їх зловживання стало відомо широкому загалу, бо вони цього не люблять. ПС: раджу якось на дозвіллі почитати книгу "Атлант розправив плечі" Айн Ренд. ті, хто бореться, можуть колись зникнути назавжди, і що тоді почнеться, уявити не складно.