Душа моя закрилася в собі
Проте, що є нікому не сказать
Цей секрет залишиться в мені
Серця свого ніколи не відкривать..
Сказать це все уже давно хотіла
Та сльози завжди на очах
Я просто всього-навсього людина
А людям..людям притаманно мовчать
Хочеться про все забути
Неначе нічого й не було
Лягти й швидесенько заснути
Мою пам"ять пітьмою рознесло
Пітьма оця така жадана
З нею просто жити легше
Хтось скаже:"Ти жорстока,погана!"
Але ж хто в цьому світі не бреше?!
Я є,я існую
Мені цього вистачає
Можливо життя не ціную
Та воно добре,завжди мені прощає
Хочу як раніше!
Існувати без думок,
Вже не стане гірше!
Вистачить повітря одного ковток
Моє життя - година
Все що треба - спокій
Я всього-навсього людина..
А люди..вони відчувають провину..