цензура

Я думаю те чи дійсно твої друзі є справжніми потрібно провіряти часом, тому зараз важко щось сказати. Але звичайно кандидати на ці місця є...

Дивлячись що він наробив. Я напевно часто ображаюсь на різні сказані речі, які стосуються моїх осбистих поглядів, смаків. Не подобається не дивись, але до поради прислухаюсь завжди.

Напевно нейтрально. Це їхнє життя. Але не люблю коли хлопці розмовляють про лак для нігтів, нову серію якогось серіалу... Хоча це їхнє право...

Напевно народження. Бо якби цей момент не відбувся, не було б всього того хорошого, що ми пережили або переживаємо.

Якщо в ній беруть участь мої знайомі, то стараюсь зупинити. Та взагалі не люблю таких методів розв'язувати проблеми.

Я думаю знайдуться. Чула "День ніч". Я чекаю від нового альбому такого ж ефекту.

Хочу прожити життя не марно!!!!!!!!!!!! А також - мир в усьому світі і щоб не було на Землі ніяких хвороб.

Неможу терпіти тупих і недоречних запитань - це просто бісить. А не люблю відповідати на питання щодо того як ставлюсь до якоїсь знайомої мені людини... Особливо такі - а він тобі подобається і т.д.

Ну звичайно сидіти перед компом, як я це не дуже корисне проводження часу... Напевно цінити час означає знати, що він завжди йде і колись закінчиться... Люди розуміють справжню ціну часу, коли він вже закінчився...

Ну над цим питанням напевно думають всі студенти. Ну це я вважаю реально виспатись за 5 годин. Для сну потрібно вісім, тому на три години менше - це не так вже й страшно. Може допомогти спокійна, інструментальна музика.

Якби я народилась в середньовіччі, то я б хотіла бути придворною дамою, яка майже нічого не робить. Або ще краще бути якоюсь купчихою - їздити по світу і продавати різні речі.

В мене немає, але хотілось би зробити, але не зроблю. Отака то в мене ситуація. Мені подобається пірсінг на губі, на брові, в вушах. Не люблю на язиці. Як жеж можна їсти з нею...

Любов,як небо, ніжне й біле, Одне лиш слово - воно взлетіло, І крила на спині ростуть, І хочеться співать... Кохання - квітка, вогняна, Незаймана його краса. Та лиш невмілою рукою Ти спробуєш її зірвать, Вмить обпече тебе любов'ю І далі тоді бедеш знать. Любов, як сонце гріє серце, Дарує тепле відчуття. Гормони щастя пробирають Від голови і до взуття. Кохання справжнє живе вічно Ніколи з серця не піде. І як би ти не гнав, нізащо Тебе воно не кине. Багато слів я вже сказала, Та можна бескінечно говорить Про це велике почуття - кохання, Та, щоб зрозуміти - потрібно відчуть. Я всім бажаю щастя у коханні, Бажаю всім відчути наяву Все перечислене й зізнання: "Тебе люблю!!!!!!!!!!!" P.S. Напишіть свої відчуття, які виникли під час читання вірша.

Так Харчишин же ж в аварію потрапив. От і прийшлось відкласти визід нового альбому та всі виступи, і знімання кліпів. Чула інтерв'ю Харчишина з лікарні на 95.6 - він сказав, що альбом вже увесь готовий крім вокальних партій Харчишина. Але я чекатиму.

Я взагаліто не дуже боюсь таких стрічок - я просто розумію, що це всього лиш фільм. Не знаю чи це жах, та мені сподобався фільм "Я знаю, что вы зделали прошлим летом".

Горілка, то єпогана штука. Саме тому я її не вживаю. Я навіть ніколи не куштувала її - цим пишаюсь.

Він повинен повністю довіряти мені, а я йому, ми маємо горою стояти одна за одного, маємо ділитись своїми відчуттями, радитись одне з одним. Але головним є довіра.

Я часто дістаю свої відкритки і перечитую їх - бо це нагадує мені про свято, на яке мені її подарували. Відкритки - це як маленька частинка свята, яка завжди залишається з тобою.

Ні я напевно не екстремал. Це просто не по мені піддавати життя ризику заради адреналіну. Є кращі способи відірватись.

Особисто я дуже люблю рибалку. Не просто через рибу. Уявіть: теплий літній ранок, сонце вже пригріває, ти сидтш на березі озера, поплавок іноді подьоргується, і з кожним його коливанням адреналін прходить по крові. А якщо ще щось і піймаєш, то це взагалі кайф.

Дивлячись які роботи порівнювати. Напевно розумова все ж важча. Ну якщо звичайно постає вибір розгружати вагони, чи сидіте десь в офісі і вирішувати складні питання, то виберу останнє.

Сльози - це реакція людини на якісь погані новини, речі, на біль. Хлопці теж все це відчувають, то чому ж їм не можна плакати? Головне не переборщити з сльозми. Неприємно, коли хлопець плаче постійно.

В тім то й істина, що зараз багато що продається за гроші - і це потрібно змінювати. А з такими оптимістичними думками це неможливо. Ми -молодь і все в наших руках.

Можливо так. Але при цьому потрібно подумати про оточуючих. Особливо терпіти не можу, коли хлопець криє матами дівчат. Ну який він після цього хлопець? :dntknw00:

А що робити коли хлопці втрачають властивість оберігати дівчат. От і приходиться самим себе оберігати. Хоча в душі ми всеж потребуємо своєрідного захисту, якою б не була дівчина сильною. Я себе Теж відношу до таких: ззовні ми сильні та вдуші залишаємось ніжними та жіночними.