hipar

"іноді або постійно спілкуються і читають (якщо потрапляють до рук українські видання) українською, заповнюють документи, навчаються..." :wink: Попри те, особливо в Броварах, дуже багато моїх знайомих спілкуються українською - повністю, частково, або хоч час від часу. В Києві, саме у мене, дуже схожа ситуація. Пичому інколи бувають дуже кумедні випадки: спілкуєшся з людиною російською і вона з тобою, а потім (випадково!!!) виявляється, що ти почав з нею говорити російською, думаючи, що їй так буде зручніше, а вона - думаючи, що тобі :laugh: Щодо предметів... хм, а шо за навчальний заклад? В будь-якому випадку, викладають - бо "ніхто не проти", при чому, як правило, через таке ставлення до навчання в принципі...ви в праві вимагати - вимагайте, і буде вам :wink: Ну, ситуації бувають різні, та й не слід забувати, що у віці понад 40 років, дійсно досить проблематично вивчити нову мову, чи то українську, чи то англійську... при чому не через розумові здібності, а через обставини - відсутність вільного часу, робота, коло друзів тощо. От моя мама, наприклад, вона ніби й знає, але якщо спілкується, то з відчутним російським акцентом - трохи не вправно... щоб вдосконалюватись, їй потрібен вільний час і коло людей, які спілкуються українською, а не суржиком, а таких не багато... тому вона не хоче кривити душею і говорити аби як- спілкується російською... і хоч я розумію, що ті хто хочуть, шукають можливості, а ті, хто ні - причини, подібна позиція має право на існування. Але це не означає, що є мовна проблема :wink:

Може й за рахунок, бо гроші на лежачих поліцейських в міському бюджеті було передбачено (64 тис. грн. - за словами комунальників, цієї суми вистачить на обладнання десь трьох ділянок) і першими їх обіцяли покласти як раз біля ліцею...

Раз на чотири-шість днів - в залежності від інтенсивності використання... але бува й таке, що раз на два дні...

Доброго здоров'ячка усім! Ну шо, будемо знайомитись? ...на сторінках цього форуму :wink:

Серце ми розбиваємо самі собі... тут казали "бути більш егоістичним" - так тому і розбиваємо, бо не кохаємо просто, а кохаємо з егоізмом: замість відпустити, намагаємось утримати - це слабкість; замість радіти, що така людина і снує десь у світі, і якщо нам не судилось бути з нею поруч, а інколи навіть спілкуватись, то це чудово, що така людина трапилась нам на життєвому шляху... сумуємо... І не треба собі ставити за мету закохатись - от і закохуєтесь, а потім жалкуєте, що не в того. І не треба ніколи обіцяти собі більше не закохуватись - коли зустрінете саме ту людину, через такі свої настанови можете повестись надто холодно і відштовхнути її, або й просто не помітити... І не треба себе цькувати, якщо вас не покохали у відповідь - це не означає, що ви погані і негідні кохання, ви інші, відмінні від ідеалу тої людини, яка припала вам до душі. Але є й інші люди, для яких ви і тільки ви єдині і найкращі. І варто навіть не сподіватись, а вірити на рівні розуміння, що саме так і буде, в той факт, що якщо нам трапилась така чудова людина, але нам не судилось бути з нею поруч, то попереду нас чекає щось ще краще! :wink:

Сауна - це супер! Щодо підходить не підходить: вважаю, що треба орієнтуватись не на поради лікарів і друзів, а тільки на власні відчуття. Звісно, не спробуєш - не дізнаєшся, але надалі прислухатись до свого тіла. Я сам ходжу раз на тиждень в Купаву - в нас там вже своя стала компанія (років 7 вже). Але інколи, коли прокидаюсь (а сауна зранку) - відчуваю, що не піде: уявляю себе в сауні і відчуваю дискомфорт, тож і не йду. Те саме раджу і іншим. Але дотримуватись певних правил - варто: - перед першим заходом помитись, щоб звільнити пори а також змити бруд і зайві запахи, які можуть бути неприємними решті відвідувачів, перед кожним наступним заходом треба змити піт водою; - сидіти краще по 5-10 хв, але в декілька заходів (5-7), ніж по 15-20 і два три рази - так тіло прогрівається поступово і навантаження на організм - менше; - сауна має бути або сухою, або трохи зволоженою: починати варто з сухої, а після кількох заходів можна змочити каміння водою; - розслаблятись треба в приміщенні без протягів і не надто прохолодному: тіло повинно трохи охолонути, але не змерзти; - після окунання в холодну воду/сніг треба обов'язково зігрітись: або одразу повернутись в сауну, або пару хвилин посидіти загорнувшись в рушник і потім повернутись в сауну; - голова повинна бути захищена від впливу тепла - треба мати при собі шапочку, краще спеціальну; - в сауні краще лежати, або, принаймні, сидіти підібравши ноги - якщо сидіти звісивши ноги, різниця температур на рівні ніг і на рівні голови може досягати кількох десятків градусів - це дадаткове навантаження на організм. Щодо віників, то тут теж справа смаків, адже для віників потрібна пара, а не всі її люблять - я їх обожнюю і сам непогано вправляюсь: після кількох заходів, коли вже всі добряче прогрілись, ми починаєм парити одне-одного. Але віники в сауні - це ремесло: і сам віник зробити або підібрати, і підготувати (розмочити), і власне попарити людину. Гарний банщик - як гарний масажист. Віниками не потрібно шмагати - повинна працювати пара, а віниками її потрібно зібрати і спрямуванти до різних частин тіла, щоб прогріти, полоскотати, пощипати. Спершу, листя взагалі майже не повинно торкатись тіла, але далі, чим менше стає пари - тим інтенсивніше віники працюють з тілом, але не надміру: треба зважати на реакцію того, кого париш - в кожного різний поріг чутливості. Я б радив хоч раз спробувати це щастя, але варто довіритись досвідченій людині, або заплатити фаховому банщику (при деяких саунах такі є), щоб як з першим сексом - ваші враження не зіпсував якийсь коновал ))

А ці кравчині працюють під конкретне замовлення (ескіз, викройка - тільки те, що пропонує замовник), або можуть самі запропонувати якісь цікаві рішення?

Однозначно, потрібні лагідні чоловічі або жіночі руки (кому які до вподоби)... а ще краще, якщо це руки близької людини, або хоча б друга/подруги - легше розслабитись... але масаж має бути не інтенсивним - легкий, для того, щоб привести м'язи в тонус, але не надто збудити, щось схоже на пестощі, але цілестпрямовані: ступні включно з пальцями, ікри, долоні включно з пальцями, спина (поперек і вздовж хребта), плечі і шия... Непогано відновлює тонус сауна, але не агресивна... з купанням в холодній воді або контрастним душем... віниками (легко, в основному за рахунок пари) і тим же масажем... але це можна дозволити собі не частіше двох разів на тиждень... Кілька ковтків алкоголю (гарне вино або те, що більше до душі) на додачу до гарячої ванни перед сном - гарно розслабляє... Аромолампа - гарний варіант... адже важливо оточити себе речами та/або кольорами та/або ароматами тощо, з якими комфортно і спокійно, якими можа насолоджуватись, щоб розслабитись...

А мені сподобались кольори УМЗшників... ))) (щоправда, тепер не знаю, шо його робити) Ну, а якщо серйозно, то просто вже не хочу міняти - звик, більше навіть не до оператора, а до номера... правда, якщо в тепер вже МТСників нічого не зміниться в тарифній політиці до кінця року, коли в мене закінчиться мій шаровий тарифний план (37 копійок на всі номери) - доведеться серйозно замислитись... от би в нас теж прийняли закон, щоб можна було від оператора до оператора переходити зі збереженням номера - тоді б все було набагато простіше...

Метафоричний я: мислитель і дитя )

Проблема в існуванні певного стереотипу стосовно того, що "державною мовою не розмовляє більшість країни" - він помилковий. Як мінімум дві третини країни іноді або постійно спілкуються і читають (якщо потрапляють до рук українські видання) українською, заповнюють документи, навчаються і не кажуть "я не могу выучить" або "я не понимаю этот ваш малоросский" - останніх взагалі небагато. Решта, якщо навіть не володіють, бо не склалося, то прекрасно розуміють і хочуть, щоб їх діти навчалися цієї мови або, як мінімум, і цієї також. А ще, проблема в тому, що цей стереотип підтримують деякі провладні сили і сусідні держави, особливо серед малоосвічених верств населення, дуже піддатливих до впливу через ЗМІ і пропаганду. Але цей стереотип жевріє в головах тих людей доти, доки він має зовнішнє підживлення. І навіть попри існування цього стереотипу серед певних верств населення - це проблема суто політичного характеру: варто навести лад у верхівці і "гарячі голови" і донецька, і западенства швидко поохолонуть. Тож мовної проблеми не існує, існує криза влади

Вважаю, що мовної проблеми не існує, як такої... її створюють хіба шо політики, ну, і ті, кому це вигідно: дуже смішно, коли права права російської мови відстоюють люди, які ледве спілкуються цим самим "вєлікім і могучім".... тобто вони взагалі ледве розмовляють... А коли політики заявляють про те, що вони не можуть вивчити українську - тим самим вони розписуються в своїй розумовій неповноцінності: люди вчать іноземні, по декілька, а не могти вивчити мову, яка мінімум на 50% схожа на твою... Самі себе бовдурами виставляють. І чого тоді у владу пхатись? Важко? Можливо... але було би бажання... Не бачу проблем, щоб дві мови існували поруч - своїх дітей вивчатиму обох мов. А от що до утисків, то це взагалі нісенітниці. Українська за поки що діючою конституцією має бути основною, російська - альтернатива, натомість наразі майже не можливо знайти газет і журналів українською, вітчизняні книжки забиті в закутки... і не тому, що їх не читають, але це вже тема для окремої дискусії. Но, главное, чем больше языков я знаю, тем больше раз я человек. Кажется так звучит извесное высказывание?

Може в когось є фільм "Мех: Воображаемый портрет Дианы Арбус". Був би дуже вдячний.