Була собі колись група MAD HEADS. За багато років свого існування навчила українців словам „рокабілі” та „сайкобілі”, випустила 4 студійних альбоми, частенько з’являлася на телебаченні і в пресі, а вже концертів відіграла – не перелічити. Знали групу не лише в Україні, сайкобіли всього світу схилялися в респекті і вважали її кращою у своєму жанрі в усій Східній Європі. Іншими словами – рок-н-рольна легенда та й годі. Та одного дня музикантам просто наскучило грати втрьох (на гітарі, контрабасі та барабанах), і настав час змінитися...
І от, на початку 2004 року, народився новий проект MAD HEADS XL. Склад групи подвоївся за рахунок потужної духової секції (труба, тромбон, саксофон), а музика помандрувала десь у напрямку ска з елементами свінгу та українського фолку, набуваючи рис чогось такого, що б могли заграти Ману Чао, Браєн Сетзер таЕмір Кустуріца, якби зібралися разом поджемувати.
Статус добре відомої групи, шалена енергія та високий професіоналізм музикантів допомогли новому проектові заявити про себе швидко і голосно. У березні 2004 відбулися перші пробні концерти у кількох найкращих київських „живих” клубах (Докер Паб, Баді Гай, Арт Клуб 44), у квітні групу можна було побачити на кількох національних телеканалах (1+1, Новий), а у травні команда вийшла на сцену найвідомішого українського музичного фестивалю Таврійські Ігри, щоби представити своє шоу на розсуд близько 75 000 людей, не кажучи вже про мільйони тих, хто міг дивитися пряму трансляцію концерту на каналі М1.
Виступ був настільки успішним, що протягом кількох подальших місяців групу було запрошено на 9 інших великих сцен із аудиторією від 5 000 до 100 000 слухачів (День Молоді на Майдані Незалежності у Києві), на яких Mad Heads XL мали змогу показати, що вони знають як розважати такі великі натовпи людей. У Вересні 2004 групу запросили до Djuice-Драйв туру (палаци спорту та стадіони в 6 найбільших містах України). Вони стали єдиним українським колективом у програмі з артистами із Західної Європи. Протягом всього цього часу вони також часто виступали у клубах.
Вони були одною з перших груп, що вийшли підтримати людей на морозному Майдані, коли розпочалася Помаранчева Революція. Всі комерційні концерти було відмінено, а одну із своїх нових пісень музиканти передали в збірний диск, кошти від продажів якого перераховувалися мешканцям наметового містечка. І хоча Mad Heads XL тоді зовсім не думали про саморекламу, згодом були приємно здивовані дізнатися, що їхній виступ на Майдані потрапив у новини НТВ, CNN, телеканалів в Німеччині, Іспанії та інших країнах Європи.
В 2005 група знову була в дорозі, виступаючи на багатьох великих концертних майданчиках України, включно з такими як Таврійські Ігри 2005, тур Nokia Мегаполіс Party (центральні площі в найбільших містах країни), Україна – Серце Європи (концерт присвячений Євробаченню), День Молоді, День Києва, День Незалежності та багато інших; чим заробила собі репутацію одного з найбільш бажаних концертних колективів України.
Mad Heads XL також вибралися за кордон і дуже успішно виступили на фестивалі Rock for People 2005 у Чехії, а також проїхалися Росією з невеличким клубним туром. У вересні 2005 рекордингова компанія ZYX Music видала максі-сингл “Nadiya Yea” у Німеччині. Проте найбільші події з цією піснею відбувалися вдома.
Пісня „Надія є” стала одним з найбільших українських хітів 2005 року. Відтепер в якому б місті музиканти не заспівували цю пісню, її підхоплювали площі, стадіони та концертні зали всіх розмірів. Традиційно байдужі до українських виконавців радіо станції із задоволенням крутили „Надію” вдень і вночі, в результаті чого вона потрапила в Національний Радіочарт Топ 40, і залишалася там протягом 27 тижнів. Ротації були такі потужні, що пісня навіть з’явилася в радіочарті Europe Official Top 100 на почесному 50 місці.
Не менш популярним було й сонячне відео на цю пісню, яке надовго прописалося на вітчизняних музичних телеканалах. Його змінили два інших успішних відео кліпи, а представлені ними пісні також стали радіо хітами в українському Топ 40 („Смерека” провела там 7 тижнів, „Пісня Світла” – 14). Таким чином дебютний альбом MAD HEADS XL був приречений на успіх.
Альбом „Надія є” був виданий наприкінці жовтня компанією Comp Music/EMI, і швидко заробив собі статус одного з українських бестселерів 2005 року.
За час свого існування група зазнала кілька змін у складі. Вона була започаткована учасниками MAD HEADS: Вадим Красноокий – вокал, гітара; Максим Красноокий – космобас; Богдан Очеретяний – барабани; та новоприбулою духовою секцією у складі: Максим Кочетов – саксофон; Антон Бурико – труба, Володимир Пушкар – тромбон. До кінця 2004 року в групі з’явився новий трубач Вадим Нікітан та новий хлопець із тромбоном Валерій Чесноков. Влітку 2005 року, закінчивши свою частку студійної роботи над новим альбомом, вирішив залишити команду барабанщик Богдан Очеретяний. На його місце прийшов Володимир Зюмченко.
:image011:
