Ні мені здається це крута ідея.
Ми не цінуємо час який нам дав Бог, ми живемо "пражигая дни", ми відкладуємо все на потім, ми невдячні.
Якби я знав що проживу цей день і помру, за цей день я б сказав би всім друзям як я їх люблю, батькам би подякував за все, я був би найркащим сином у світі, помирився б з ворогами, і вісь останній час провів би з коханою: подарував би їй здоровенний букет її улюблених квітів, обійняв і сказав останній раз як я її кохаю, подарував би їй улюблену свою фенечку на пам"ять і пішов би на якесь мальовниче місце, випив би бокал вина (яке хотів давно скуштувати, але ніяк не виходило) і відійшов би зі світу, знаючи що це був найкращий день за всі прожиті 16 років!!!!
Чому б не жити так кожен день, скажіть?????