Лисица

Угроза инопланетного вторжения абсолютно реальна, однако американское аэрокосмическое агентство NАSA пытается скрыть от общественности эту важную информацию

Об этом заявили ученые из организации SETI - проекта по поиску внеземных цивилизаций, сообщает РБК.

 

Три гигантских неопознанных летающих объекта, длина которых составляет десятки километров, движутся по направлению к Земле, заявили ученые. Один из объектов имеет форму цилиндра, еще один - круга, сообщил астрофизик Крейг Каснов.

 

Ученый заявил, что может подтвердить свои слова: он рекомендует найти в Интернете интерактивные карты космоса и ввести координаты гигантских НЛО.

 

Первый крупный объект - 19 25 12 - 89 46 03, второй - цилиндрический НЛО - 16 19 35 - 88 43 10, третий объект - в форме круга - 26 02 1939 - 89 43 13

 

Ученые вычислили, что приземление огромных НЛО состоится в середине декабря 2012 года. Отметим, что эта дата совпадает с концом света в календаря майя и обыгрывается в фильме-катастрофе "2012". Как заявили в SETI, космические объекты скоро можно будет увидеть в телескоп.

Источник: focus

 

Я таки не поленилась и нашла это интерактивную карту звёздного неба)) и ввела координаты, и нашла эти объекты, только вот смутило что ж они за неделю не продвинулись, они что так медленно летят или у них стоянка? координаты то за неделю не изменились, и вообще : Нибиру не впечатлила, всемирая реструктиризация земной коры тоже, так что товариши? ударим по мозгам инопланетной окупацией.

Украинцы не будут работать на новогодние и рождественские праздники 1-3 и 7-9 января 2011 года. Длительных каникул на этот раз не будет

«Рождественские каникулы не предвидятся. То есть никакого переноса рабочих дней после Нового года не будет», - сказал во вторник руководитель пресс-службы Министерства труда и социальной политики Украины Михаил Кухар.

Он пояснил, что все переносы отмечены в соответствующем распоряжении Кабинета министров, передает Интерфакс-Украина. Согласно документу, переносится только рабочий день с понедельника, 7 марта, на субботу, 12 марта, а также с понедельника, 27 июня, на субботу, 25 июня.

Между тем, в соответствии с ч. 3 ст. 67 Кодекса законов о труде Украине, выходной день в субботу, 1 января, переносится на понедельник, 3 января

Источник: focus

Вот интересно, почему считается, что прикрываться от снега зонтом - это моветон?

 

Вышел сегодня из дома - идет мокрый гадкий липкий снег с ветром. Люди спешат в транспорт, прикрывая лица пакетами, сумочками... Шапки мокрые, за шиворотом снег. Я иду под зонтом - приятного мало все равно, но хоть голова не мокрая. И вот интересно, почему в дождь они все с зонтиками, а в снег нет? :-)))

я с зонтом хожу и в дождь и снег а чё? заьл, как ты сказал, голова не мокрая

поскольку у меня дом ничем не перегорожен)) вся панорама частного сектора, Киева, Борисполя и Требухова вида как на ладони))

а вот что видно сейчас:

 

здесь должна быть панорама Киева

 

а здесь Борисполь и Требухов, пля, ту даже детской больницы не видно

уже через 30 минут бедные скорые, страховики и водители

 

поскольку у меня дом ничем не перегорожен)) вся панорама частного сектора, Киева, Борисполя и Требухова вида как на ладони))

а вот что видно сейчас:

 

здесь должна быть панорама Киева

 

а здесь Борисполь и Требухов, пля, ту даже детской больницы не видно

каковы размеры дивана в сложенном и разложенном состоянии?

сколько времени был в эксплуатации?

в каком состоянии спальные блоки крепления?

какой наполнитель спальных блоков?

нашли ТО место??? мне ж интересно ... йопть...

такого там точно нет, но овраг большой есть, по техническим обстоятельствам ( кто то натёр ногу), мы не прошли всего намеченного маршрута. Зато один из нас нашёл новенький густо посаженый лес, по его словам "какой то стрёмный" почти чёрный в котором температура была значительно ниже ем в остальном лесу, и ещё он накнулся там на чувака который появился из ниоткуда и изчер в никуда ( прошу заметить: алкоголь не употреблял)

 

Чудно погуляли, поджарили мяско и Арийские сасиськи)), На некоторыэ напала икота))) и народными методами, методом испуга и удара "под-дых" вылечить неудалось, исцелило страждещего ПИВО .

Нашли массу чудных мест для стоянок, вот думаем с ночёвкой в наш лес пойти))

 

Но назад шли уже, ноги заплетались)))

Нормальные люди не бухают, а в тусовке нет ничего плохого...

Патамуша нармальные люди на хеллоуин тусят до рассвета....

Нормальные люди его не празднуют, потому то это тупо повод потусить и побухать.

 

 

ну что.... 12 км как и не бывало))) пешака

Вашу ж мать... 10:00 по новому это 11:00 по старому, не проснуться они

старт в 10:00 по новому времени))) возле входа в ЦРБ

завтра утром выдвигаемся на поиски этого места, ну ии просто на прогулку.

желающие есть?

Універсальний візочок Flamenco від Adamex

 

Нова модель в колекції Adamex – модель Flamenco сполучає в собі функціональність, зручність та безліч сучасних рішень, які сподобаються як бітькам, так і малюкам!

Особливої уваги заслуговує цікава стилістика, яка придає візочку оригінального та незвичного вигляду. Ідеальний для батьків, котрим подобається сучасний стиль та елегантність!

Опис:

візочок зручний у використанні як взимку так і літом

в літній період є можливість зняти чохли і візочок буде легко провітрюватися

зимою в ньому тепло і комфортно

для зовсім маленьких можна використовувати люльку переноску (зашпиляється блискавкою)

хромовані елементи конструкції

5 точкові ремені безпеки

положення спинки регулюється

перекидна ручка

регулюється по висоті

комфортабельні пневмоколеса

на підшипниках, хромовані ободи

амортизація на всіх колесах

регулювання жорсткості підвіски

гальма з двох сторін

розсувний капюшон

підлокітники

додаткова подовжена перегородка

є багато додаткових кишень для дрібниць

ексклюзивна тканина оббиття візочка

В комплекті:

чохол на ніжки

москітна сітка

дощовик

cумка для аксесуарів

люлька-переноска

Вікова група:

призначено для дітей від 0 міс. до 3 років

 

продажная цена новой 2600 грн

Производство Польша

Конституционный Суд огласил решение по делу о политреформе. Изменения в Конституцию, принятые 8 декабря 2004 года (закон N2222), признаны неконституционными в связи с нарушением процедуры рассмотрения и принятия закона

Дело рассматривалось по представлению 252 народных депутатов Они увидели основания признать неконституционным принятый в 2004 году закон «О внесении изменений в Конституцию Украины». Авторы ходатайства указывали на нарушение процедуры принятия закона: документ был рассмотрен и проголосован Верховной Радой без обязательного в таком случае заключения Конституционного Суда.

Конституционный Cуд признал, что его заключение действительно требовалось для принятия закона N2222. В изначально существовавший законопроект N4180, прошедший через Конституционный Суд, были внесены существенные правки и дополнения, перед тем как он стал законом N2222. Таким образом, Конституционный Суд пришел к выводу, что Верховная Рада нарушила установленную процедуру принятия закона.

«Закон N2222 теряет силу с дня принятия этого решения», - говорится в вердикте суда.

На органы государственной власти возложена задача привести нормативно-правовые акты в соответствие со старой Конституцией в версии от 28.06.1996 года.

Решение Конституционного Суда обязательно для выполнения на территории Украины, окончательное и обжалованию не подлежит.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Суть политреформы, проведенной в 2004 году, заключалась в лишении президента ряда полномочий и расширении полномочий Верховной Рады. С сегодняшнего дня эти положения отменены.

 

 

К власти приходит император всея Украины Янынь І

УРА ТОВАРИЩИ???

В январе яйца могут стоить 30 грн?

Ситуация с повышением цен на целый ряд продовольственных товаров рискует перейти в тенденцию. С началом осени продукты первой необходимости уже подорожали практически в два раза, пишет Топмедиа.

 

Особо остро луганчане реагируют на повышение стоимости яиц: цены на них меняются каждую неделю, причем не в пользу покупателей. Сегодня утром на рынках города за десяток просили 7 с половиной, а то и 8 гривен.

 

Продавцы яиц утверждают, что к концу года за десяток куриных яиц придется выложить до 30 гривен. Возможно, даже больше.

 

Причин для такого существенного роста цен несколько. Производители заверяют, что цены объективны: с наступлением осени куры начинают меньше нестись. К тому же, корм тоже подорожал. Еще летом центнер пшеницы стоил 100 гривен, а сейчас цена уже перевалила за 200.

 

Плюс к этим всем факторам добавляется повышение тарифов на свет, газ и отопление курятников.

(С)CityNews

 

 

Мой прогноз на январь 2010 ( вернее на конец декабря-конец января) ИМХО

 

Мясо :1 свинина 100 грн

2 говядина 90 грн

3 Курятина 40 грн

Молоко : 1 молоко 12-14 грн

2 творог 60-80 грн

3 масло 100 грн

Яйца : 20-25 грн

Колбаса : МолодёжнаЯ 55 грн

Салями мыслывська 80 грн

Докторская 60-80 грн

Витчинная 70-80 грн

Сыр: от 70 до 100 грн ( обычные твёрдые сорта)

 

Мивина 3 грн ( )

Маршрут на хребет Кукул

 

Затрати часу - 1-2 дні. Довжина маршруту - 15 км. Набір висоти - близько 700 м.

 

Початок маршруту: на залізничній станції Вороненка. Це гарний пішохідний, кінний і лижний маршрут з чудовим видом на чорно-гірський хребет, зокрема на вершини Петроса й Говерли.

 

Від станції йдемо дорогою вздовж колії в напрямку тунелю, що прокладений під Вороненківським перевалом (880 м). Через перевал проходить стара дорога на Закарпаття. Над тунелем звертаємо наліво та йдемо вверх по дорозі, яка проходить між хатами аж до хребта. Справа від останньої хати входимо в ліс (ЗО хв. від станції) й ідемо ним по широкій дорозі (знакування червоним кольором) до стрімкого підйому.

На розгалуженні звертаємо наліво на дорогу, що виводить на полонину Припір, яку огинаємо зліва (1,5 год. від станції). Тут можна відпочити, а в гарну погоду побачити чудові краєвиди на с. Яблуницю, Чорногору та Ґор?ани.

 

У верхній частині полонини минаємо стовпчик давнього польсько-чехословацького кордону (№ 18/6) і через ЗО хв. виходимо на г. Буковинка (1216 м). На її вершині стоїть кордонний стовпчик № 18, а внизу, на однойменній полонині знаходиться невеличка колиба з місцем для вогнища всередині. Від полонини долаємо недовгий, але стрімкий підйом і виходимо на хребет Кукула, Йдемо до безіменної висоти (1281 м), на якій знаходиться стовпчик № 17.

 

До цього місця можна піднятися й іншим шляхом. У випадку пізнього приїзду до Вороненки, коли до настання темноти залишається не більше 2 год., слід швидко підійти до полонини Лампарівка (3 км) й розкласти намети. У цьому випадку від магазину „Продтовари", що знаходиться нижче будинку залізничної Дистанції, йдемо дорогою в напрямку тунелю. Через 500 м, біля великого будинку звертаємо в ліс й ідемо по дорозі до полонини Лампарівка. її ще називають „Пасіка", очевидно через це, що тут колись була пасіка. На величезній полониш стоїть хата, в якій у негоду може розміститися кілька десятків осіб. Але, на жаль, дах будинку вже частково зіпсований, а вікна закриті целофаном. Поряд є вода. З полонини можна йти прямо на південь до полонини Припір, або ж повернути наліво і по болотистій дорозі, через трикутну в плані вирубку, а потім через ліс і по відрогу вийти безпосередньо на висоту 1281 м.

 

Через 500 м від цієї вершини розпочинається велика полонина Григорівка, що розташована на схилах г. Під Бердою. Тут є колиби з пічками, в яких часто зупиняються лижники. Від станції Вороненка - 7 км або ж 3 год. ходу.

Далі дорога буде йти траверсом південно-західного схилу хребта, через полонини Криниця, Середня і Кукул, які розділені між собою відкритими або залісненими ярами. На кожній є колиби пастухів і, звичайно, вода, без якої неможливим був би випас худоби. На полонині Кукул є військові поховання з часів І світової війни. У серпні 1999 р. учасники українсько-польської експедиції з вивчення полонинського господарства Українських Карпат під керівництвом проф. Варшавського університету Януша Ґудовського поставили дерев'яний хрест на місці цього кладовища.

Перед вершиною Кукул кордон різко повертає направо, в сторону Говерли. До неї не дуже далеко (приблизно 10 км), але вододільний хребет до г. Козмеська в цьому місці має великі перепади висот (приблизно 500 м) й мандрівку ним робити не будемо.

 

Вершина г. Кукул (1539 м) від південного заходу покрита лісом, а тому, щоб потрапити на полонину Закукул, необхідно спуститися по кордону до стовпчика 10/7. Звідси горизонтальною стежкою, що огинає схил гори, за 10-15 хвилин приходимо до добротної колиби з місцем для вогнища всередині. Це господарство Юрія Гереджука, який водночас є ?аздою на Чорногірському географічному стаціонарі Львівського національного університету (тел.: (03434 НИ179). Варіантів спуску є декілька. На лижах найкраще з'їзджати вниз через полонину Лабєска, що знаходиться на відстані 1 км по дорозі на Кукул, під самим гребенем зі сторони Ворохти. Взимку над полониною вітер надуває величезні снігові карнизи, які треба об'їхати. На полонині Лабєска за 100 м нижче хребта в затишному, захищеному від вітру місці є колиба. Звідси розпочинається стежка, яка проводить через Кичеру до Ворохти, але на нартах краще пройти нижче руїн давнього схроніска (притулку) Союзу Поселенців і через перевал Пересліп звернути на дорогу, по якій колись до притулку возили забезпечення, а також і туристів. Далі дорогою приходимо до моста через Прут поблизу турбази „Україна" у Ворохті.

 

Велосипедистам рекомендується від цієї полонини їхати дорогою, що проходить майже паралельно до хребта Кукул й виходить нижче присілка Завоєла (2 км від контрольно-пропускного пункту Карпатського національного Природного парку (КНПП).

Для піших туристів також є кілька варіантів спуску. У випадку, якщо потрібно Якнайшвидше зійти вниз, то найкраще від колиби на полонині Закукул Мандрувати вниз у південно-східному напрямку по дорозі, якою за 4 км приходимо в долину Прута біля впадіння потоку Озірний у Прут (за 500 м вище Завоєлі). Ця дорога увесь час проходить лісом.

 

Також можна зі стежки, якою ми йшли на полонину Закукул, спуститися прямо через велику серед лісову галявину до дороги, що сходить у долину потоку Форесок.

 

Доїзд до станції Вороненка.

Поїзд Львів-Рахів, відправлення зі Львова: 15-25год, з Івано-Франківська: 19 год. приміський поїзд з Івано-Франківська: 9 год. 15 хв.*

Зауважимо, що кожного року в кінці травня проводять зміну розкладу поїздів на літній період й наступний рік.

До Ворохти також можна доїхати маршрутними таксі, що відправляються з головної автостанції Івано-Франківська. 5-10, 5-50, 6-30, 7-50, 8-40, 10-35, 12-00, 12-30, 13-15, 14-10, 16-15, 17-12*, а далі до Вороненки добратися попутним транспортом, або ж скористатися послугами таксі.

Різноманітну інформацію туристи можуть отримати при реєстрації у Ворохтянському підрозділі пошуково-рятувальної служби, що розташований у приміщенні Ворохтянської селищної ради по вул. Данила Галицького, 14; тел.: (03434)-41149. Командир підрозділу - Савчук Михайло Васильович; тел. моб.: 0964610440.

 

Від контрольно-пропускного пункту КНПП у Завоєві до Ворохти або до розгалуження дороги в Арджелюжі (6 км від Ворохти) можна доїхати попутним транспортом, а далі мікроавтобусами, що їдуть із Верховини до Ворохти.

* Потребує уточнення

Источник: "Гори гуцульщини"

Может как-то оторвем бэки от мониторов и просто прошерстим местность?

как вариант.

Ну тк если есть на гугл мапс и координаты, то в чем проблема?

аха по гуглу и водопад Гук( Женецкий) находиться на Говерле, а Говерла посреди.с Татаров в 30 км от неё.

 

я спрашиваю очеведцев

ОМГ вы жалкие.....это песок+снег+лед, а не водопад

я же не спрашиваю что это? я спрашиваю где это?

ну чтоб не думали что я чего то употребила

http://www.panoramio.com/photo/2111351

ммм.... Все зависит от того, какие вещества употреблять

При чём тут это? просто гугл, показывает это место в броварском лесу, люди пишут что оно там есть, но вот где? подробного описания нет.

Кто подскажет, где в Броварском лесу находиться это место?

 

 

Маршрут до озера Несамовите

 

Затрати часу - приблизно 5 год. Довжина маршруту - 6 км. Набір висоти - 460 м.

 

Початок маршруту: від спортивної бази „Заросляк".

Маршрут для тих, хто вже був на Говерлі, а тепер має бажання детальніше пізнати Чорногору та її давньольодовикові котли.

Маршрут розпочинається біля каплички, що поряд із навчально-спортивною базою „Заросляк". Перейшовши міст через Прут, через кілька метрів підходимо до джерела зі смачною водою. Далі піднімаємося досить доброю, як для такої висоти Карпат, серпентинною дорогою.

 

Через приблизно ЗО хв. після старту переходимо потік Цибульник. Він випливає з котла під цією ж самою назвою, що знаходиться між вершинами Брескула та Пожижевської. Через кілька хвилин мандрівки виходимо з лісу на полонину Пожижевську. У цьому місці, на висоті 1429 м розташовані Високогірний біологічний стаціонар (у підпорядкуванні Інституту екології Карпат Національної Академії наук України), а трохи вище - Сніголавинна станція Державної метеослужби „Пожижевська" (1450,8 м). Тут можна перепочити, ознайомитися з гербарієм карпатських рослин, побачити чудові краєвиди на полонину Маришевську і г. Гомул.

 

Від будинку стаціонару сходимо до тієї дороги, з якої ми йшли раніше, й через 10-15 хв. підходимо до виходу котла Орендарчик, що знаходиться між вершинами Пожижевської і Данцера. Проминувши зарості гірської сосни и потічок, йдемо вверх стежкою через рідкий ліс (дорогу ми залишили зліва). Вийшовши з лісу, необхідно триматись стежки, бо тут її легко загубити. Стежка проходить правою стороною котла, між заростями гірської сосни. Проходимо через невелику полонинку, рясно порослу щавелем альпійськи - це свідчить про те, що тут колись стояла кошара. Обходимо з правої сторони зарості ялівця й виходимо вгору до старої „австрійської дороги", яка проходить схилами Панцера. На відтинку від полонини Пожижевської ми подолали найбільше перевищення на всьому маршруті. Далі йдемо схилами Данцер і через ЗО хв. поступового підйому поміж заростями гірської сосни нам відкриється чудовий вид на гострі скелясті гребені Великих і Малих Кізлів. Проходимо стежкою повз невеличку печеру, що знаходиться під великим каменем справа від стежки, й незабаром приходимо до невеличкого озерця. Від озера йдемо далі дорогою, яка зліва обходить плече Данцера й через 10 хвилин приходимо до розгалуження стежки направо до озера Несамовитого (у цьому місці на стежці знаходиться камінь із жовтою смугою або стрілкою).

 

Звертаємо на цю стежку й поступово піднімаємося до основного котла в урочищі Кізли, де стаємо на болотистому березі озера Несамовите. Озеро розташоване під вершиною Туркула на висоті 1750 м. Його площа становить 0,3 га, глибина - 1,5 м. Вище озера, на відстані 50 м в сторону Шпиці є джерело питної води.

 

Варіантів маршруту для повернення є кілька, й вибирати їх слід залежно від погоди, часу й сил, які в нас залишилися. Очевидно, що повертатися цікаво іншою дорогою, ніж ми йшли. У цьому випадку можемо вибрати варіант, описаний у маршруті № 9. Але найцікавішою і найтаємничішою є стежка, що проходить через Малі і Великі Кізли. Щоб зійти на неї, слід повернутися до „австрійської дороги" й, звернувши на неї направо, великою дугою підійти до краю верхнього котла. На цьому відтинку ми переходимо кілька потічків і звідси відкривається чудова панорама на всю долину й навколишні вершини. При підході до першого хребта повертаємо наліво. Стежка періодично губиться у високій траві, але через мить її знову добре видно. Після того, як ми проминули потічок, що випливає з котла між Малим і Великим Кізлом, на розгалуженні стежок слід повернути наліво з незначним спуском (прямо дорога йде до місця колишньої стаї під Гомулом). Йдемо майже 2 км до потоку Данцер, перейшовши який, виходимо на нижню дорогу, яку ми залишили біля полонини Пожижевської. Тут слід бути уважним, щоб не зайти між потоки, яких є багато зі сторони Гомула.

Доїзд в описі маршруту №1.

Источник: "Гори гуцульщини"

Маршрут на г. Біла Кобила (1477 м)

 

Затрати часу-приблизно 6 год. (при поверненні через Бережницю - 8 год.). Довжина маршруту - 9 км (в одну сторону). Набір висоти - 852 м.

 

Початок маршруту: міст через р. Чорний Черемош, навпроти автостанції у Верховині (Жаб'єму). Маршрут не прознакований.

Перший відтинок нашого маршруту проходить приблизно 200 м по шосе проти течії р. Чорний Черемош. За магазином "Обрій" повертаємо направо й через ЗО м переходимо потічок, за яким розпочинаємо підніматися на хребет. Йдемо дорогою з незначним підйомом і гарним видом на присілки Верховини до мурованої каплички. Від неї звертаємо наліво й через кілька хвилин нам відкривається чудовий вид на навколишні гори, у цьому місці робимо перепочинок. Перехід до цього місця займає приблизно 45 хв. й тому тут можемо зробити відпочинок.

 

Відпочивши, сходимо вниз на Віпчинську дорогу, яка саме тут робить дугу наліво й поряд із невеликим кладовищем приводить нас до присілка Великий Присліп, що на полонині під перемичкою між вершинами Випчинка (1368 м) і Біла Кобила (1477 м). Від попереднього місця відпочинку цей перехід займе 1,5 год. З полонини лівим краєм широкої просіки піднімаємося на вершину г. Біла Кобила. Звідси відкривається чудовий вид на весь Чорногорський хребет. З північної сторони видно г. Грегіт (1472 м), а зі сходу - с. Бережниця.

 

Слід врахувати, що сходження хребтом у південно-східному напрямі через вершину 1424 м, яка покрита величезними кам'яними брилами (греготами, значно складніший і займе додатково 1,5 години часу.

 

У гарну погоду спуск доцільно здійснити через с. Бережницю. У цьому випадку слід пройти хребтовою стежкою в напрямку г. Грегіт ще 1,5 км, а потім у районі вершини Бубенської(1463 м) повернути направо на хребет у напрямку полонини Бубок і зійти з нього до с. Бережниця. У селі збереглася дерев'яна церква св. Миколая з початку XX ст. Доцільно ознайомитися з роботою валила - одного з основних інструментів для виробництва ліжників (знаходиться за 200 м від впадіння Бережниці до Чорного Черемоша).

 

Доїзд. З Івано-Франківська (головна автостація) маршрутними таксі:

через Ворохту: як для маршруту № 5

через Косів: відправлення: 8-15, 9-35,15-00,17-20,19-40 (потребує уточнення)

У зимовий період частина маршрутів, зокрема перші та останні, відміняються.

Увага! Перед виходом в гори обов'язково зареєструйтеся у Верховинському підрозділі гірської пошуково-рятувальної служби; тел.: (03432)-21941, моб.: 0963724400 (Василь Кобилюк).

Источник: "Гори гуцульщини"

По хребту Костричі (з Ільці до Завоєлі)

 

Затрати часу - 3 дні. Довжина маршруту -20 км. Набір висоти - 960 м.

 

Початок маршруту: в Ільцях, біля церкви. Маршрут не прознакований.

Маршрут може бути пішим, кінним або лижним. Його найкраще розпочати від церкви в с. Ільці з тієї причини, що, закінчуючи мандрівку у Ворохті, маємо можливість у другій половині наступного дня поїздом добратися з Ворохти до Івано-Франківська, а, по-друге, не потрібно платити за вхід на територію заповідної зони КНПП.

 

Приїхавши до с. Ільці ввечері, можна переночувати у п. Василя, який мешкає біля церкву й зранку вирушити в похід (тел.: (03432)-47163, моб. 0978611818.

Стежка розпочинається за церквою біля кладки через р. Ільця, звідки відразу траверсуємо вверх. Поміж будинками присілка Затінок виходимо на хребет, що йде паралельно до автодороги в сторону Ворохти. Хребет безлісий і є можливість оглядати чудові навколишні краєвиди. В кінці хребта, з найвищої його вершини (1098 м) повертаємо наліво й сходимо в невеличку сідловину, з якої, проминувши кілька гуцульських осель, підходимо до лісу. Від початку маршруту сюди 6 км або приблизно 2 год. ходу. Через кілька хвилин виходимо на галявину, з правої сторони якої розпочинається стежка, що проводить на хребет, а саме на полонину біля г. Кострич. Стежка є досить широкою й тому по ній зручно їхати на нартах.

 

Спочатку дорога йде серпентином, а пізніше повертає направо на північні схили хребта. Перший відтинок маршруту проходить через старий ліс, другий - серед молодих смерек. Врешті виходимо на бічний хребет Костричі, в місці, де стоїть хрест. Переходимо бічний хребет і далі траверсом повертаємо наліво. Наступний відтинок також проходить через старий смерековий ліс і далі на полонину в районі нижчої вершини Костриці (1544 м), званої також Костричем. Тут також стоїть хрест. Нижче від хреста на відстані кількох сотень метрів на полонині є стара хата, в якій можна заховатися від негоди або ж зупинитися на ніч. Від Ільців до цього місця потрібно 4 год. часу. Звідси відкривається чудовий вид на весь Чорногорський хребет. Особливо величною виглядає друга за висотою вершина Українських Карпат - г. Бребенескул (2036 м), яка розташована посередині Чорногорського хребта. Тут проходить вододільний хребет між басейнами Прута й Чорного Черемоша. По ньому зручно перейти на хребет Озірний або ж до с. Бистрець.

 

Ми мандруємо далі хребтом Костричі, щоб за 2 км мандрівки в північно-західному напрямку вийти на її найвищу вершину (1585 м), з якої відкривається чудова панорама на хребет Кукул і на Горгани.

 

Із вершини йдемо хребтом у тому ж самому напрямі й після переходу невеликого лісу виходимо на полонину Веснарка. Тут є добротна колиба пастухів, у якій щороку до 21 вересня (у цей день - храм у Ворохті) проводить полонинське господарство депутат з Ворохти Микола Боєчко. Нижче колиби в лісі знаходяться руїни давнього харцерського схроніска (притулку). Від стаї стежка приводить в долину потоку Озірний. Широкою дорогою вздовж потоку через 1,5 км приходимо в долину Прута, який переходимо через новозбудований міст. У долині Прута повертаємо направо й ідемо приблизно 1 км за течією ріки до контрольно-пропускного пункту КНПП, що в присілку Завоєла. Звідси попутним транспортом або ж пішки можна дістатися (відстань - 14 км) до смт. Ворохта, а звідти поїздом або мікроавтобусами - до Івано-Франківська.

Відправлення поїздів з Ворохти: 3-24, 4-12, 10-34, 17-30, 20-59 ( потребує уточнення)

Примітка. Маршрут не проходить територією заповідної зони КНПП, а тому тут дозволяється розкладати вогнища й ставити намети.

Доїзд: з Івано-Франківська до Ільців - маршрутними таксі Івано-Франківськ-Верховина (через Ворохту), час відправлення такий, як у маршруті № 5.

 

Увага! Перед виходом на маршрут зареєструйтеся у Верховинському підрозділі гірської пошуково-рятувальної служби; тел.: (03432)-21941, 21971, моб.: 0963724400 (Василь Кобилюк).

до високогірних озер Чорногори

 

Для тих, хто хоче побувати на хребті і в той же день повернутися до села, слід розпочати сходження з Ворохтянського перевалу, точніше з шосе Верховина-Ворохта. Його висота становить 970 м н.р.м. (на таблиці, встановленій на перевалі, висота вказана неправильно), а отже набір висоти на маршруті буде значно меншим - усього 570 м.

 

Від кафе, що на перевалі в присілку Буковель, сходимо вниз по шосейній дорозі в сторону Верховини. На першому повороті повертаємо направо й піднімаємося по дорозі через ліс. За ним зліва від дороги є садиба, де можна переночувати.

Для продовження маршруту слід обійти хребет і за ним на розгалуженні доріг піти правим відгалуженням у напрямі видимих садиб. Через перемичку біля останньої хати виходимо на луки, якими йдемо приблизно 1 год. до видимого на їхньому краю лісу. На наступному розгалуженні доріг повертаємо наліво (південний напрямок) і через 20 хв. підходимо до потічка. На наступному розгалуженні весь час ідемо прямо. Тут треба бути уважним, бо стежка періодично губиться серед каміння, але скоро вона знову стає добре помітною. Пізніше стежка кількома серпентинами проводить нас направо, щоб після цього звернути наступним траверсом наліво. Через 1,5 год. виходимо на безіменну вершину з висотою 1551 м, що знаходиться між вершинами Кострич і Кострича. Затрати часу від перевалу становлять приблизно 3 год.

 

Якщо ж повертатися назад цим же маршрутом, слід знати години відправлення автобусів і мікроавтобусів із Верховини до Ворохти: 5-10, 5-40, 6-30, 7-00, 8-25, 9-00, 10-00, 11-45, 13-10, 15-10, 16-00, 17-00, 17-20, 18-10, 19-20. ( потребує уточнення)

Источник: "Гори гуцульщини"