Bezcenzury

да ну? а чому ж тоді придумали заклади харчування? всі ресторани, їдальні, кафе, бари, піцерії, суші-бари і т.п. - це все виключно для лінивих?а чому ж тоді, наприклад, існує таке поняття, як бізнес-ланч? Я можу підказати - тому що зайняті люди дійсно не можуть собі щоразу готувати їжу. фізично не встигають - вони займаються іншим. Наприклад, коли були вибори, мені доводилось майже виключно харчуватись в барах-ресторанах, хоча, звичайно, я смачно готую і більше люблю їсти зготоване самим. Але фізично часу не вистачало. А на роботі ти теж будеш готувати собі їжу? поставиш на робочий стіл примус, кастрюлю, і варитимеш картоплю? це в нас тепер так називають тих, хто відстоює свої права? "нєблагаразумниє скандалісти"?) ну звичайно, краще залишатись терпилой, яка мовчки спостерігатиме, як її розводять, да?)

Богатирі!

Є стандартні критерії оцінки фахівців в різних галузях. Якщо на твоєму разхунку є упсішно виконані проекти, якісні матеріали, в твоєму випадку - споруди, обєкти і т.п. - значить ти якісно виконуєш свою роботу, маєш певний досвід, маєш право давати поради або оцінювати інших - з висоти власного досвіду.В конкурсах краси, напрклад, в жюрі зазвичай займають місце власники модельних агенств, екс-міски і т.п. - жюрі оголошується ДО ПОЧАТКУ конкурсу і регалії членів жюрі оприлюднюються також до початку В спортивних змаганнях - видатні спортсмени, тренери і т.п. В літератирних конкурсах - популярні письменники і т.п. Теж саме стосується будь-якого конкурсу, в т.ч. і фото. Я зараз кажу не про масштаби - я не вимагаю присутності в складі жюрі фюрера асошиейтед прес - я маю на увазі принципи, модель. Юкрейніан щойно правильно сказав, і я ще перед цим звернув увагу: жюрі визначилось пост-фактум, вже після старту конкурсу, принципи оголошені не були, заслуги цих людей в галузі ніхто не знає - де підстави вважати членів жюрі обєктивними? Це все одно, що правила гри встановлюються або змінюються по-ходу гри. Єдиний правильний варіант, як на мене, для конкурсантів або потенційних конкурсантів - бойкот конкурсу, зняття власних кандидатур, з огляду на вищезазначене

Хто оцінював її професіоналізм? Які у неї переваги над тією ж Психо, наприклад? Якщо людина обрана судити інших, вона має бути принаймні на голову вище в профільному питанні. Звідки ми це знаємо? Тому я і згадав пропублічність.щодо власної думки Neuvelle - Ксюша Собчак або якась Влада555 теж теоретично може мати власну думку, але ж це не дає нам підстав прислухатись до цієї думки і вважати її фаховою. Ще раз підкреслюю - не маю жодних особистих предьяв до жюрі - мене цікавлять принципи відбору А взагалі мене більше цікавить відповідь на першу частину запитання

Знаю не всіх членів жюрі, в будь-якому випадку не маю до них жодних предьяв. Але: В усіх конкурсах жюрі представляється публічно до початку власне конкурсу. Це усталена практика, перевірена роками. Яка була мотивація адміністрації, коли вони прийняли рішення починати конкурс до обрання жюрі? А пізніше, вже коли воно було обрано - чому не називали імена суддів до кінця голосування? І ще: у мене немає підстав недовіряти тій же Luchik або Neuvelle. Але є нормальним, коли оцінювати конкурсантів запрошують людей публічних або хоча б тих, кого знає більшість конкурсантів\глядачів. Впевнений, що на порталі з легкістю можна було б назбирати таких персонажів. Чому ж тоді до складу жюрі включили осіб, порівняно невідомих для сбн-спільноти?

Га-га-га!) анедкотичне припущення

Ну так практика подвійних стандартів стало вже тенденцією і доброю традицією адмінів СБН, якшо ви ще не помітили

за якими принципами відбиралось жюрі?

фото by Lenka повний фотозвіт і репортаж вже є на "Афіші-Бровари"

Шо за мудак на фотці?

адмінресурс

Ось, до речі, фоторепорт з його виступу в Броварах http://afisha-brovary.net/main/content/view/179/1/

Дуже сумно було читати більшість постів в цій темі. Навіть тих людей, яких знав по форуму - в більшості з них розчарувався. "Не за современную Украину", "За государство, но не за людей" " За людей, но не за государство", Боже, ну хто вас такими зробив? Що може бути цінніше, ніж твоя земля-матір, ніж память своїх предків, ніжж. Дивно, що доводиться пояснювати такі очевидні речі. Ще більше дивно, що дехто, без сорому, називає себе непатріотом. Вибачте, але по-моєму це все одно, що сказати "я не люблю свою маму, свого батька, я не люблю себе" - це обмежені люди розумово та, напевно, генетично. Прсто мясо, яке рухається і споживає. Жодної духовності. Навіть тема парадоксадьна -"чи готовий ти віддати життя за свою честь, за своій дім, за своїх близьких, за майбутнє своїх дітей, за ЖИТТЯ нащадків" - і дехто каже НІ? Як це?

А по моєму, не ти повинен в своїй країні підстроюватись під іноземну мову, а співрозмовник, особливо, якщо він знає українську. Треба мати гідність якусь національну.

А я читав, що вже Росія, Китай, Японія та ЄС розроблять альтернативний інтернету принцип передачі данних. Основні принципи збережуться, але максимально удосконалять проблемні аспекти. Так що не все втрачено, а навпаки

Фотозвіт з виступу ді-джея Коня в клубі СЕКС 17 листопада. Дивітся тут : http://afisha-brovary.net/main/content/view/179/1/

Дуже поверхове судження. Нічого не зміниться, якщо російською визнають другою державною? Якщо це станеться, російська пропагандистська машина повністю легалізується в Україні. Потужні фінансові потоки з Москви призведуть до того, що переважна більшість ЗМІ повністю перейдуть на російську мову. Навіть, якщо вони будуть збитковим - їх будуть дотувати, тому що це питання геополітичне. А ЗМІ для більшості людей визначає свідомість. Наступне покоління українців знову буде розмовляти російською. Чи це не буде ознакою меншовартісності українців - говорити на мові сусідньої держави. Є ще безліч аспектів, тому що проблема складна і багатогранна.

Репортаж з вечірки на День студента в Терміналі вже висить на "Афіші-Бровари". Ось тут http://afisha-brovary.net/main/content/view/177/1/

90% матеріалів такого штибу в інеті ( іне тільки) носять замовний характер. Попит, обєми продажів - все або просто вигадане, або подається під соусом сенсаційності. Сам таке писав. Так що "нє вєдітесь" 90% матеріалів такого штибу в інеті ( і не тільки) носять замовний характер. Попит, обєми продажів - все або просто вигадане, або подається під соусом сенсаційності. Сам таке писав. Так що "нє вєдітесь"

Почитай "Війну в натовпі" Корчинського. Не надто товста, але єдина книжка, яку я тричі купував, бо вона в мене просто розпадалась "від надмірного читання". У мене цитаттами з цієї книги пів-кімнати заліплено. Ця мені особливо подобається: "Війна має терапевтичну дію. Хвороби не витримують присутності смерті. Той, хто залишився живим і не був пораненим, повертається з війни новою людиною. До зброї звикаєш дуже швидко. Звикаєш до гострого сприйняття життя. Ти повертаєшся з прикордоння, ти підіймаєш руку щоб зупинити машину, а вона проїжджає повз тебе. Здивований, ти машинально тягнеш руку туди, де повинен бути автомат. А його там немає. І сутінки огортають твою душу. Зіштовхуючись з життєвими ситуаціями, ти не одразу призвичаюєшся думати не про прицільну планку, а про присутність прокуратури. Свобода – це абстрактний принцип, який може оживати лише в одній формі – формі війни"

Літопис ОУН-УПА

Хіпарь: респект за пост, зрештою, як завжди)) Якби знав як тут ці "плюсики ставити" - поставив би.

Кому Вниз - краще всіх, і не лише в Україні. Ще - Інкунабула, Веремій, може Океани іноді, ВВ... Тол - примітивно. Тартак і ТНМК - це РОК? Передам якось Положинському і Фаготу це відкриття при зустрічі))

Анонс вечірки на День студента тут http://afisha-brovary.net/main/content/view/173/1/

Оновлення на "Афіші-Бровари" - репортаж про "Патрік Паб" http://afisha-brovary.net/main/content/view/172/1/