Springgirl

це те почуття, яке на все життя залишає незагоєні рубці у тебе в серці......

звичайно,він може бути щасливим, якщо це влаштовує як хлопця так і дівчину. такий шлюб я визнаю лише як "передмову" до весілля, щоб зрозуміти,чи зможеш ти уживатись з людиною під одним дахром. це навіть корисно. але я проти цього, як постійного стану речей.

на перший погляд здається,що вік значення не має..... але це не зовсім так. з власного досвіду зрозуміла, що все-таки дівчина і хлопець у 17 - це різні рівні....дорослості,серйозності...чи тяк там це назвати. ні,я не підганяю всіх під одну лінію, я про свій конкретний випадок. тому вважаю, що добре,коли хлопець старший. хоча б років на 2. але знов-таки,всі люди різні.... хтось вже у 16 здатен створити сім"ю і відповідтаи за неї

це навіть звучить якось дивно.... статевий потягм - це інстинкт, нат віміну від кохання....

.....кошмар. куди ж ми котимось.... а що далі????? якими ж будуть наші наступні "досягнення?????"

та ні....... це не вихід, хоча,інколи важко себе контролювати, але помста у стосунку до колишньої/ого - це ганебно

модний валянок :laugh: :pardon00:

і ще закоханість може зникнути будь-якої миті...а от любов - повільно і боляче.

однозначної відповіді нема, але схиляюсь я до "ні". двічі,тричі на одні граблі.........ні,не варто. болітиме більше, а користі ніякої.

якщо б вона подобалася тобі як дівчина, а не як подруга,ти б тут не писав))))) тому,краще сказати як є. хто знає.....може її просто переклинуло..... хочеться уваги.... а окрім тебе поруч нікого.. так що, головне, спробуй все-таки цю дружбу зберегти) удачі тобі.

.....шкода малого.... :sad: але що поробиш. 10 років - це вже не смішно навіть.... якщо він такий розумний,як ти кажеш, то згодом зрозуміє.... спробуй бачитись з ним якнайрідше.

можливо,є...... але мені здається,що пронести це через усе життя зможе далеко не кожен.... особливо з дитинства.

зробила висновки,що ні. точно ні. але це моя суб"єктивна думка,яка може оскаржуватись. люди часто плутають кохання із захопленням.

так відбувається тому,що у того, хто раптом "повернувся", коли його і не просив ніхто, просто прокинунось почуття втраченої власності.....от і все. жаба,любі мої,жаба..... а теперишнє на минуле - ніколи! міняти не треба.... минуле -це минуле..... воно вже за спиною..... і не повинне влазити у твоє життя тоді,коло воно нарешті починає налагоджуватись.

про молодість -це точно! ставлюсь позитивно :blush200: що тут такого? це прояв почуттів.......до того ж ще й який прояв))))))))))) :tongue: :blush200:

Схарактеризувати враження ,виявляєтся, важче,ніж я думала.... Справжнє перше кохання було в моєму життя НЕМОЖЛИВИМ щастям та НАЙБОЛЮЧІШИМ болем. воно почалось у 16.... пролітало на крилах майже рік.... а потім гепнулося на асфальт з ХМАРОЧОСНОЇ висоти. ось тільки гепнулася тільки я.... вставати і йти далі було нелегко. дружба з цією людиною тепер не можлива. він зробив усе для того, щоб навіт елементарна повага до нього зникла. з цих стосунків я винесла надзвичайно багато. це хороший урок на все життя. "не віддавати все до останнього,якщо цього не цінують, бо потім твої ж козирі будуть використані проти тебе" :stop0000:

усе-таки личко.... тому,щ о перш за все звертаю увагу на очі. а характер і все таке - це само собою :wink:

Справа дійсно ризикована, але хто не ризикує, той - самі знаєте :pardon00: чесно кажучи, теж консервативно ставилась до цього.... але коли одна людина запропонувала зустрітись, чому погодилась....просто у спілкуванні щось зачепило. Зустрілись.... і поки що жоден із нас про це не шкодує :tongue: так що вирішуват Вам, це справа особистісна)

не згодна.якщо людина кохає по-справжньому,то їй буде надзвичайно важко, погано, боляче.....але вона чекатиме. але це тільки у випадку, коли стосунки дійсно цінуєш і тобі не потрібен ніхто інший.

стопудово......безсумнівно.... однозначно....

дівчата не тільки вболівають! дівчата ще й і грають. у мене була однокласниця, яка і досі професійно займається футболом, грає у жіночому футбольно му клубі. і не через хлопців,звичайно.А тому,що їй це подобається)))))

на собі відчула......це стовідсотково ігнор.... дуже боляче... надзвичайно... але коли щоб провчити починаєш ігнорувати у відповідь - одразу беруться за голову.... а вже запізно пити боржомі

і правильно!!!!!! під асфальт таких козлів, щоб головою думали, а не зривались на дівчатах!!!! це жах просто....як можна?????? виродки ті,хто так чинить. інших слів просто нема...

Чесно кажучи, не надто мені це все подобається... хлопець може виглядати цілком доглянуто і симпотно без френчу, епіляції, депіляції... ...ну не зустрічала я ще жодного метросексуала, який не був би певернутим на своїй зовнішності перш за все...це постійно вилізає у розмові, типу: "ой,глянь, у мене там нічого не стирчить?...ой,вчора така незграбна манікюрниця була, така дурепа, не піду до неї більше..." це трохи дратує...

нунавіщо ж так жорстоко?невже сам ніколи не цілував свою дівчинку у метро???? :dntknw00: