Питання поставлено некоректно. Треба відштовхуватися від можливостей:
1. вух
2. звукової карти
3. акустики.
На пласмасках ти не відрізниш 128 від 192 і вище. То навіщо платити більше?
Аналогічна ситуація із звуковухою. У мене є інтегрована в материнку (старенька, правда) і Creative Audigy. Повір, різниця вагома. На інтегрованій бітрейт був майже пофіг який. А тут далеко не така ситуація.
Також слух має вагоме значення. У мене один знайомий стерео від моно важко відрізняє. Що тут про бітрейти говорити??
До речі, варто також звертати увагу на Encoder (у порядку спадання якості кодування: LAME, FhG, Xing), Channels (Stereo, Joint Stereo, Dual Stereo, Mono). Також я б рекомендував користуватися не постійним бітрейтом (Constant), а як середнім змінним (Average) чи просто змінним (Variable).
Ще одним з параметрів при кодуванні я використовую саме тип музичного твору, стиль. Зрозуміло, що класика і тиц-тиц матимуть різні настроювання.
Я користуюся у переважній більшості випадків кодером LAME, настройки - ABR 192, Stereo.