Вона не читала казки про кахання
Та мала надії,в душі сподівання,
Але розлетілись усі її мрії
І сльози ,як роси, упали на вії
І в серці лиш туга і сум
Вона не буде чекати самотній тролейбус,
Сподіватись,що він зрозуміє й покличе,
Безнадія і туга їй зовсім не личить
Тільки сльози,як ріки,біжать по обличчю
І не треба вважати,що гордість – це вада,
Бо вона так пасує усякій людині,
Хай ми іноді винні,а може й невинні
Свою гордість ми мати повинні...
****
You said you never leave me,
You said I’d never cry,
You said no tears could touch me,
And know you say goodbye?
You promised me forever,
And all I got was hurt,
Till the day you stop my crying,
My tears still fall to dirt,
You told me I was beautiful,
And told me not to change,
But ever since I’ve known you,
I’ve never been the same,
I hope you know you hurt me,
I hope it makes you cry,
I hope it hurts as much,
As it did when I learned you lied,
You said you never leave me,
You said I’d never cry,
You said no tears could touch me,
And know you say goodbye?
****
Боль в кулак зажала сердце,
Держит и не отпускает
Мысли потерялись где-то,
Меня с клетки не пускает.
Я кричу,что задохнусь,
Но ему-всех безраличней,
Без любви его умру,
Как без крыльев умрет птица...
Я не вещь и не бездушна,
Чтоб со мной так поступать,
Не смолчу теперь послушно,
На меня ему плевать...