Вона не читала казки про кахання 
Та мала надії,в душі сподівання, 
Але розлетілись усі її мрії 
І сльози ,як роси, упали на вії 
І в серці лиш туга і сум   
Вона не буде чекати самотній тролейбус, 
Сподіватись,що він зрозуміє й покличе, 
Безнадія і туга їй зовсім не личить 
Тільки сльози,як ріки,біжать по обличчю 
І не треба вважати,що гордість – це вада, 
Бо вона так пасує усякій людині, 
Хай ми іноді винні,а може й невинні 
Свою гордість ми мати повинні...     
            ****   
You said you never leave me, 
You said I’d never cry, 
You said no tears could touch me, 
And know you say goodbye?   
You promised me forever, 
And all I got was hurt, 
Till the day you stop my crying, 
My tears still fall to dirt,   
You told me I was beautiful, 
And told me not to change, 
But ever since I’ve known you, 
I’ve never been the same,   
I hope you know you hurt me, 
I hope it makes you cry, 
I hope it hurts as much, 
As it did when I learned you lied,   
You said you never leave me, 
You said I’d never cry, 
You said no tears could touch me, 
And know you say goodbye?      
      ****   
Боль в кулак зажала сердце, 
Держит и не отпускает 
Мысли потерялись где-то, 
Меня с клетки не пускает.   
Я кричу,что задохнусь, 
Но ему-всех безраличней, 
Без любви его умру, 
Как без крыльев умрет птица...   
Я не вещь и не бездушна, 
Чтоб со мной так поступать, 
Не смолчу теперь послушно, 
На меня ему плевать...