Перейти до змісту
  • "Великий брат" не стежить за тобою.
  • Обсуждение конкурса "Бровары моими глазами"


    Рекомендовані повідомлення

    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    Ну что же... ждем-с первых очерков... Будет интересно
    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    Дрок, удаляй маты, вуалируй как хочешь, что-что, а тебя единственного почитать хотел )
    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    На жаль, мій текст передбачає використання ненормативної оексики як невідємну частину твору (діалоги і означення певних унікальних місцевих явищ і подій). Шкода, що не зможу взяти участь в конкурсі, а також найвідоміші українські письменники як Жадан, Жолдак, Чех, Поддервянський, Карпа і т.п. при тому що вони якраз і є найпопулярнішими серед молоді і їхні твори пропускає навіть нацкомісія з питань моралі
    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    Прошу поделится, в лс, если есть готовый :)
    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    Многие классики обходились без матов, уделяя внимание слогу и наполнению. Посему лучше промолчать про таких пейсателей как Жадан, Карпа и компания.

    Вот всё вспоминаю как я читал Гарри Гаррисона цикл "Стальная крыса" и каждый раз удивлялся как он пишет. Были моменты, когда я бы давным давно завернул мат или какое-то ругательство лишь ради эмоциональности. И каждый раз Гаррисон заменял это другими словами, но точно так же эмоционально. И это талант. А ржать с матов - это было в школе модно. имхо, все дела)

    vk

    fb

     

    190px-BlackFlagSymbol.svg.png

    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    Я глибоко переконаний, що в літературі, як і в мистецтві вцілому, не може бути жодних обмежень. Ніхто не має права встановлювати будь-яку правила для будь-яких мистецьких творів, тому що тоді це буде не мистецтво, а виробництво. Спробуйте уявити, в якому суспільстві ми б жили, якби хтось мав право одноосібно вирішувати, що може вважатись витвором, а що ні.

    Можна написати цікавий сонет про вміст нічного горщика, а можна написати нудний опис подорожі Венецією - все залежить від стилістики. Після того, як я подивився, наприклад, англійський фільм "Спізділі" в оригінальному перекладі, я потім глянув це ж саме кіно у відцензурованому дубляжі - це було зовсім інше кіно, втрачено весь сік. А подібним конформізмом ви нагадуєте мені "аксакалів" Спілки письменників, котрі "гнєвно клєймят" молодих авторів, котрі "дозволяють собі використовувати похабну лексику". Тільки до цієї молоді величезні черги на автограф-сесії, а ці аксакали раз в 10 років видають якусь брошуру з накладом в пятсот екземплярів, яку не читають навіть їхні знайомі. Тому що ненормативну лексику теж треба вміти гармонійно використовувати. Тим більше коли йдеться про Бровари - це пардон, не Париж: тут свої образи, свої архетипи, своя лексика.

    Змінено користувачем Drok (Bezcenzury)
    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    Я глибоко переконаний, що в літературі, як і в мистецтві вцілому, не може бути жодних обмежень. Ніхто не має права встановлювати будь-яку правила для будь-яких мистецьких творів, тому що тоді це буде не мистецтво, а виробництво. Спробуйте уявити, в якому суспільстві ми б жили, якби хтось мав право одноосібно вирішувати, що може вважатись витвором, а що ні.

    Можна написати цікавий сонет про вміст нічного горщика, а можна написати нудний опис подорожі Венецією - все залежить від стилістики. Після того, як я подивився, наприклад, англійський фільм "Спізділі" в оригінальному перекладі, я потім глянув це ж саме кіно у відцензурованому дубляжі - це було зовсім інше кіно, втрачено весь сік. А подібним конформізмом ви нагадуєте мені "аксакалів" Спілки письменників, котрі "гнєвно клєймят" молодих авторів, котрі "дозволяють собі використовувати похабну лексику". Тільки до цієї молоді величезні черги на автограф-сесії, а ці аксакали раз в 10 років видають якусь брошуру з накладом в пятсот екземплярів, яку не читають навіть їхні знайомі. Тому що ненормативну лексику теж треба вміти гармонійно використовувати. Тим більше коли йдеться про Бровари - це пардон, не Париж: тут свої образи, свої архетипи, своя лексика.

    акскалы издаются столетиями, их читают и читают, у толстого, чехова, булгакова, шекспира есть обсценная лексика? неужели они от этого менее велики? а матерный сучукрлит - гавно, кроме, пожалуй, подеревянского, он ни хорошо, ни плохо, он выше этих категорий, он явление. а очереди к карпам и прочим письменникам на автографы исключительно из-за мейнстримовости и модности среди молодежи)

     

    а вообще писать о броварах без матов архисложно, вполне понимаю недовольного.

    Кто томим духовной жаждой, тот не жди любви сограждан (с) Игорь Губерман
    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    акскалы издаются столетиями, их читают и читают, у толстого, чехова, булгакова, шекспира есть обсценная лексика? неужели они от этого менее велики? а матерный сучукрлит - гавно, кроме, пожалуй, подеревянского, он ни хорошо, ни плохо, он выше этих категорий, он явление. а очереди к карпам и прочим письменникам на автографы исключительно из-за мейнстримовости и модности среди молодежи)

     

    а вообще писать о броварах без матов архисложно, вполне понимаю недовольного.

    При всій своїй амбітності, я не претендую на славу класиків світової літератури) і тим більше не прагну подобатись всім, або навіть більшості. Так само як і ці суч.укр. молод. письменники. І якщо більшість з них справді коньюнктурщики, то є і ті, які самі цю коньюнктуру і створили, чуваки, яких хочеться перечитувати: той же Жолдак чи той же Жадан. Вони також не всім подобаються, але вони мають свою сталу аудиторію, до якої належу і я, і ця аудиторія - не ситуативна. І тому, пардон, я розумію, що не всім подобається схожий стиль, але письменники і не мають пристовуватись до публіки- вони просто шукають свою публіку, і мають писати саме так, як їм хочеться, як їм зручно - писати вільно! - а не як хтось сказав. Саме тоді тексти виходять такими, про які кажуть "від душі". І виключно в цьому випадку, ні в якому іншому.

    ІМХО

     

    апд:

    Тим більше, коли йдеться про конкурс під назвою "Бровари моїми очима". Я б хотів, аби прочитавши мій текст, читачі мали змогу побачити Бровари саме МОЇМИ очима, а не очима, на які натягнуті шори будь-яких обмежень. Погодьтесь, що в такому випадку, одна з основних "родзинок" таких текстів - відвертість - втрачається.

    Змінено користувачем Drok (Bezcenzury)
    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    Дрок, все-таки мне кажется, что граница должна быть во всем. В искусстве в том числе. Ну нельзя писать картины абортированными младенцами... И нельзя писать сказки для детей в стиле "треш"...

     

    То же самое касается матов. Допускаю ненормативную лексику только в то случае, когда без нее потеряется смысл. Но если просто от скудности языка разбавлять периодически матами, или же для повышения рейтинга (в стиле Отара Кушинашвили), то это уже треш.

     

    В меру, друзья... В ме-ру!

    http://ne-kurim.ru/ncounter/172-4.png
    *под рублями понимать украинские гривны

    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    Уходить в крайности стало модным в последнее время. К сожалению

    vk

    fb

     

    190px-BlackFlagSymbol.svg.png

    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    Ну нельзя писать картины абортированными младенцами... И нельзя писать сказки для детей в стиле "треш"...

    Почему? И скажи ещё, что это не стереотипы.

    Интернет должен был дать нам свободу, а вместо этого огромную кучу дерьма в перемешку с детским порно. ©

    Посилання на коментар
    Поділитись на інші сайти

    ×
    ×
    • Створити...

    Важлива інформація

    Використовуючи цей сайт, Ви погоджуєтеся з нашими Умови використання, Політика конфіденційності, Правила, Ми розмістили cookie-файлы на ваш пристрій, щоб допомогти зробити цей сайт кращим. Ви можете змінити налаштування cookie-файлів, або продовжити без зміни налаштувань..