Для чиїх «суспільних потреб» у броварчан примусово відчужують приватні земельні ділянки?

[ALee 0]

Проживаючи не один десяток років у приватному будинку по вул. Шолом-Алейхема, Юрій Михайлович Нестеренко постійно потерпав від того, що безпосередньо біля його двору було прокладено дорогу. Фактично, виходячи з двору на вулицю, він одразу опинявся на проїжджій частині, ризикуючи потрапити під колеса автівки. Проте він навіть уявити не міг, що колись влада візьметься за вирішення цієї проблеми, більше того – спробує зробити це за рахунок його земельної ділянки шляхом примусового викупу для «суспільних потреб».

 

На квітневій сесії броварські депутати ухвалили досить радикальне та, як зізнався міський голова, перше в історії Броварів рішення про викуп трьох земельних ділянок для суспільних потреб. Обговорення питання традиційно тривало недовго і депутати були готові одноголосно проголосувати «за». Аж тут депутат Павло Різаненко спитав, чи знають мешканці, чиї земельні ділянки мали бути відчужені, про дане рішення. Начальниця земельного відділу Світлана Майборода відповіла, що згідно із законом мешканців мають повідомити протягом 5 днів після ухвалення рішення та провести співбесіду про умови викупу. Допитливий депутат запропонував відкласти розгляд цього питання і спочатку поспілкуватись з людьми, а вже потім вирішувати, що робити, бо «можуть виникнути проблеми».

 

Проте депутати свого колеги не послухались і проголосували «за», лиш троє утрималось, а один проголосував «проти». І не минуло й місяця, як таки справді почались проблеми. Двоє власників земельних ділянок, призначених для викупу, – Юрій Нестеренко та його сестра Валентина Мельникова – категорично відмовились відчужувати свою приватну власність.

 

Як розповів «Маєш право знати» пан Юрій, вперше про те, що його землю хтось збирається викупити, він дізнався з листа за підписом міського голови від 18 квітня 2012 року, у якому його вже пост-фактум повідомили про прийняте рішення, назвали орієнтовну викупну суму, строк викупу та запропонували прийти до земельного відділу для надання згоди або відмови від переговорів про умови викупу. «Мене обурило, що влада спочатку ухвалила дане рішення, і лише потім запропонувала мені обговорити це. Більше того, я ходив потім і на зустрічі з різними чиновниками, але мене ніхто й слухати не хоче. Вони кажуть, що обійдуться і без моєї згоди, мовляв, якщо я не погоджусь на їх умови, вони відсудять у мене землю через суд, примусово. При цьому мені навіть плану земельної ділянки, яку хочуть забрати, ніхто не показав, та й викупну ціну не відомо як вони розрахували», – бідкається чоловік.

 

У відповідь на лист міської влади Юрій та його сестра написали Сапожку, що категорично незгодні з рішенням депутатів, оскільки переконані, що суспільні потреби можна забезпечити в інший спосіб, а тому пропонують створити комісію та спільно знайти вирішення проблеми. Крім того, мешканці зазначили, що розширення проїжджої частини вулиці до фундаменту їхнього будинку також порушить низку норм та створить небезпеку для мешканців.

 

Реакція влади на звернення незгодних громадян була цілком передбачуваною, зважаючи на передісторію: Броварська міська рада подала позов до Київського апеляційного адміністративного суду про примусове відчуження частини земельної ділянки, у якому просить суд припинити право власності на частину земельної ділянки у зв’язку з вилученням для суспільних потреб. До позову доданий лист броварського ДАІ, у якому сказано про необхідність покращення безпеки дорожнього руху по вул. Шолом-Алейхема, бо мовляв, ширина проїзної частини менше, ніж вимагають норми, та й радіуси кривих оглядовості не відповідають стандартам.

 

Журналісти «Маєш право знати» виїхали на місце, щодо якого розгорнулась ця «суперечка» влади з мешканцями. Дійсно ділянка дороги біля будинків 59 та 61 має «обмежену оглядовість зустрічного транспорту», на яку вказує ДАІ.

 

http://pravo-znaty.org.ua/wp-content/uploads/2012/07/SHolom_Aleyhema_4.jpg

 

Проте у законі «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» у п. 4 ст. 4 чітко сказано: подібний викуп «здійснюються як виняток…, у разі якщо об’єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються, або якщо розміщення таких об’єктів на інших земельних ділянках безпосередньо завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки відповідній територіальній громаді, суспільству або державі в цілому».

 

А в даному випадку, як бачимо, можливі й інші способи вирішення суспільної потреби: розміщення засобів примусового зменшення швидкості, встановлення дзеркал або додаткових попереджувальних знаків, прозорі паркани, зрештою розширення дороги в інший бік зі збільшенням тротуару для жителів сусідньої багатоповерхівки. У будь-якому разі найоптимальніший варіант краще обирати гуртом, із врахуванням інтересів і окремих мешканців, і всієї громади. Про це власне і просять мешканці буд. №59.

 

«Нам пропонують 3573 грн за мої 7 квадратних метрів та 1021 грн за 2 метри у сестри. Але ніхто не рахує, у скільки нам обійдеться робити новий паркан, до того ж у нас на тій ділянці, яку, як я розумію, у нас планують вилучити, викопані зливні ями. А скільки це часу займе, а потім доведеться ще й переоформляти всі документи, по різних інстанціях бігати, сплачувати всякі мита і т.д. За чий кошт все це буде? Мені про це ніхто нічого не каже, вони навіть слухати мене не хочуть, прикриваються судом», – обурюється Юрій Нестеренко.

 

При цьому постає логічне запитання: чому стільки років ця «аварійно небезпечна ділянка» нікого не хвилювала, і до того, що жителі двох приватних будинків постійно ризикували своїм життям та здоров’ям, владі не було ніякого діла, а тут на вирішення цього питання кинуто стільки сил та навіть залучено судову інстанцію?

 

Чи не тому, що саме по цій вулиці їздить до свого особистого масажиста Сергія Федоренка український прем’єр-міністр Микола Азаров і саме його кортеж наражається на небезпеку на цій ділянці «з обмеженою оглядовістю»? А може тому, що біля стадіону 9 школи нещодавно було збудовано нову багатоповерхівку і проїзд до неї лежить через вул. Шолом-Алейхема, а така незручна дорога знижує інвестиційну привабливість житла забудовника, який має тісні зв’язки з владою? А може ці три ділянки взагалі поки що просто апробація схеми відчуження землі для «суспільних потреб», яку потім застосують і до інших ділянок на цій вулиці, адже згідно з детальним планом території 10-го мікрорайону, який нещодавно проходив громадське обговорення, по семи тутешніх ділянках планується прокладання виоїзду до вул. Київської? І тоді до масажного кабінету у ПП «Феско» діставатись буде ще простіше і зручніше, а всіх незгодних потім можна буде також через суд змусити віддати свою приватну власність під потреби ну дуже «суспільно важливих» осіб.

 

«Маєш право знати» стежитиме за подальшим розвитком подій та має намір висвітлювати судовий процес міської влади проти Юрія Нестеренка. Також нам відомо, що пан Юрій розглядає варіант оскарження рішення Броварської міської ради у судовому порядку як такого, яке не відповідає чинному законодавству та порушує його права та інтереси. У будь-якому разі «Маєш право знати» триматиме в курсі своїх читачів, як вирішиться даний спір, а також спробує з’ясувати, для яких та чиїх «суспільних потреб» насправді було ухвалено рішення міськради та що чекає на мешканців інших земельних ділянок, які розташовані на місці майбутньої дороги.

 

Джерело: "Маєш право знати"