Перейти к содержимому


Фотография

ТАНЦЮРИСТ НЕ ДИСКО


  • Авторизуйтесь для ответа в теме
В этой теме нет ответов

  #1 Хіпарь

Хіпарь

    Мистер Brovary.NET

  • Модератор
  • PipPipPipPipPipPip
  • Репутация:
    -1
  • 555 сообщений
  • Пол:Мужчина
  • Город:масив
  • Интересы:btl, pr, soad, Андріївський узвіз, Бумбокс, Дереш, Карпати, Кастанеда, Кінг, Лавкрафт, Маріїнський парк, Пєлєвін, Поділ, Хайнлайн, Японія, адреналін в крові, айкідо, аромати, багаття, видавнича справа, вовки, вогонь, вітер, гарний одяг, головоломки, готувати, гуркіт води, дивитися на місяць, дотики, дощ, діти, екзотичні страви, життя, журналістика, жінки, жіноче тепло, запах лісу, зелений чай, кальян, камерний театр, кататись на велосипеді, книжки, кохатися, кіно, ліс, маленькі квіти, маркетинг, масаж, медитації, моделювати одяг, море, мріяти, музика, ніч, пестощі, природа, промоція, психологія, пшеничне пиво, піца, слов'янський реггей, реклама, роздуми, рольові ігри, рослини, річка, сало, самотність, сауна, секс, скелелазіння, смачна їжа, сніг, собаки, сонце, спорт, спостерігати за людьми, спілкуватись, сухарі, танцювати, фантастика, флірт, фотографувати, футбол, філософія, цілуватися, ч/б фотографії, червоне вино, читати
  • Национальность:українець

Отправлено 07 November 2008 - 09:54

ТАНЦЮРИСТ НЕ ДИСКО

Танцювальними проектами українського телеглядача не здивуєш. Проте, вони не втрачають популярності і навпаки здобувають усе більше прихильників. І якщо знайомі обличчя телеведучих, співаків і спортсменів було цікаво побачити в новому амплуа, то від професійних танцюристів з проекту «Танцюють всі», що транслюється по СТБ, просто очей не відірвати. Проект у розпалі – пристрасті на танцмайданчику зашкалюють. Та чи знаєте ви, що серед учасників є броварчанин?

Сашко Лещенко народився в Олександрії. Але захоплення танцями привело його спочатку до Києва, а потім і до Броварів – у багатоповерхівку на вулиці Короленка, де його сім’я оселилась майже шість років тому. В Броварах Олександр не навчався – щодня їздив до столиці. А потім естрадно-цирковий коледж. Маршрутка, метро, маршрутка і пішки до коледжу… Так само назад – увечері додому повертався не раніше першої години. Саме тому на знайомства часу особливо не було – спілкувався здебільшого зі знайомими чоловіка сестри, який мешкає в Броварах уже понад десять років.

Виняток, керівник відомої свого часу брейк-данс команди AntiShock Максим Забаштанський, більш відомий, як Maxi, «як-то кажуть, «рибак рибака…». «Усміхнений, відкритий – дуже приємний хлопчина, і в танці дуже сильний», – згадує Максим.

Зараз дев’ятнадцятирічний Олександр один із двадцяти найкращих танцюристів України, мешканців пансіонату в Пущі-Водиці (там двадцятка фіналістів проекту «Танцюють всі» готується до шоу вже понад півтора місяця).

[attachment=123117:attachment]

— Олександре, з чого все починалось?
— Танцювати почав у дванадцять. Рік займався бальними танцями в Олександрії, а на літні канікули сестра запропонувала спробувати свої сили в столиці – вона тоді навчалась у Києві. Знайшла по Інтернету київську студію легендарного «Тодесу». Я приїхав, почав тренуватись, і вже через місяць мене перевели в старшу групу, так званий основний склад, який інколи виступав. Ще через місяць я вже відпрацював свій перший концерт. Після цього мені запропонували займатись у студії безкоштовно (а на той час навчання там коштувало чимало). Батьки були шоковані – перспектива приваблива, але мені лише тринадцять, у них стабільний бізнес в Олександрії… Треба віддати належне, вони все це залишили заради мене.

— Наскільки нам відомо, зараз ти очолюєш свій шоу-балет?
— Так. «Тодесу» я присвятив три роки, а згодом відчув, що хочу створити власний колектив. Правда, мені було тільки шістнадцять, і тому вагався – думав зачекати хоча б рік. Доля розпорядилась інакше – майже одразу зателефонувала знайома, Ліна Верес, і озвучила мої думки. Так з’явився «Forsight» («Форсайт» – прим. авт.). Зараз ми з Ліною рівноправні партнери – вона директор, я художній керівник і хореограф-постановник.

Ми одразу почали готувати програму. Тоді ж нам запропонували на півроку поїхати до Німеччини. Коли повернулись в Україну, долучились до шоу-бізнесу. Наприклад, зараз регулярно співпрацюємо з Олександром Пономарьовим. Минулоріч була півторагодинна танцювальна вистава «Моя мрія» – фактично, це була презентація нашого балету, до якої ми дуже довго готувались.

— У тебе і так блискуче складається танцювальна кар’єра, навіщо вирішив брати участь у проекті «Танцюють всі»?
— Це сталось випадково. Я, як і більшість танцюристів, задовго знав про аналог цього проекту – британський «So you thinк you can dance?» («То ти думаєш, ти вмієш танцювати?» з англ. – прим. авт.). Але скажу відверто, коли стало відомо, що проект стартує в Україні, я не збирався брати в ньому участь – ми якраз готувались до закордонних гастролей. Не збирався я йти і тоді, коли поїздка зірвалась – у день, коли проходив кастинг у Києві, мені було зле. А дві дівчинки з «Форсайту» пішли – вони мені безперервно телефонували, щоб приходив. Не давала спокою і Ліна. Зрештою я здався, прийшов і… пройшов.

До речі, дівчата теж отримали путівки до Ялти, протримались до останнього туру, а одна з них, Даша Малікова, навіть потрапила до двадцятки і досі залишається в проекті.

[attachment=123116:attachment]

— Ти одразу став фаворитом у суддів, як найбільш перспективний учасник проекту. Це допомагало чи навпаки?
— Я люблю, коли мене хвалять. Дякувати, наче не зазнаюсь і, сподіваюсь, не буду. Зате це мене дуже стимулює – хочеться робити ще краще. Але інколи хочеться почути і критику, щоправда, критику обґрунтовану, коли вказують на конкретні недоліки.

— Де було складніше, під час відбору в Ялті чи у фінальному турі?
— Коли був відбір у Ялті, було складно по-своєму – три дні, але які насичені. Дуже складний графік – підйом о четвертій і без перерви репетиції. До того ж, постійне змагання з собою та з іншими, щоб залишитись у проекті.

Зараз підготовка теж виснажлива – теж втомлюємось. Але це приємна втома. Натомість нині важче психологічно. Ці двадцятеро, які вийшли у фінал, як одна сім’я, – ми дуже здружились. З одногу боку, в такій атмосфері легше витримувати навантаження, з іншого – щотижня двоє вибувають, і це нестерпно. У п’ятницю, після ефіру, сидимо мовчки – повне емоційне спустошення, мовляв, от іще двох немає.

[attachment=123118:attachment]

— Як ти відреагував на результати жеребкування – хто з ким танцюватиме?
— Не можу сказати, що когось виділяв більше за інших з тих, хто потрапив до двадцятки, – був готовий до будь-якого «вироку». Коли дізнався, що моєю партнеркою буде Віка, зрадів, бо ми знайомі з нею ще до проекту – понад шість років. Звичайно, і з нею виникають деякі нюанси, адже це мій перший досвід роботи в дуеті. Але намагаюсь шукати компроміси і вирішувати проблеми одразу.

— Ти сам хореограф-постановник, важко слухати педагогів, які ставлять вам номери?
— Слухати – не зовсім підходяще слово. Ми швидше співпрацюємо, і в нас гарний контакт з педагогами – ми теж щось пропонуємо. Адже треба знайти в кожному зі стилів себе і показати на сцені індивідуальність. А педагог, яким би гарним він не був, за кілька днів просто не в змозі вивчити нас, всі наші сильні сторони і «фішки».

— Під час другого ефіру ти був змушений танцювати за життя – це був твій перший танець за весь проект. Хвилювався?
— Хвилювався до початку другого ефіру, але коли дізнався, що танцюватиму соло – вже був психологічно готовий. Вийшов і нормально відтанцював. Я завжди впевнений. І не тому, що незрівнянний, а тому, що чітко знаю, що мені до снаги. Вважаю, що вихвалятись не можна, але і зайва скромність теж ні до чого.

[attachment=123119:attachment]

— Відчуваєш підтримку глядачів?
— Кілька разів виїжджали в місто – вже починають впізнавати. «Ви з «Танцюють всі»? Ой ви такі класні! Ми за вас голосуємо!» – приємно. Поки що не набридають, навпаки – з цікавістю. Ну, і нам цікаво. Приходять на зйомки і мої дві сестри – підтримують у фан-зоні, з плакатами. А батьки на роботі, тому дивляться тільки по телебаченню, хоча і хвилюються – телефонують щовечора.

— Що думаєш робити після закінчення проекту?
— Можна було б трохи відпочити – та навряд чи вдасться (сміється – прим. авт.). «Танцюють всі» – це величезний шанс, і що нас чекає після закінчення проекту – не знає ніхто. В першу чергу планую повернутись до свого балету. «Форсайт», як і танці, – це моє життя, моя друга сім’я. Тепер ще більше задумок, ще більше натхнення і бажання щось робити. А ще хотілося б відкрити власну студію – велику базу, де буде все: всі стилі танців, багато професійних викладачів. Маю намір розвивати танцювальну культуру. Хочете, вважайте це патріотизмом, хочете – бажанням зайняти місце під сонцем, бо в нас ця ніша майже не розвинена, але я збираюсь робити це саме в Україні.

P.S.
З двадцятки найкращих танцюристів України залишилось тільки 12 – чотири пари вже припинили змагання. Сашко із Вікою тримаються впевнено – особливих зауважень з боку журі немає. За плечима цієї пари вже джаз, повільний фокстрот, хіп-хоп та останнє випробування – запальний джайв. Що випаде танцювати Сашкові цього тижня – дізнаємось тільки під час трансляції у п’ятницю. Глядачам пара броварчан теж полюбилась – голосів достатньо, щоб не танцювати за життя. Втім, як воно буде далі – побачимо… Подивимось разом!

ДОСЬЄ:
Дата народження — 27 березня 1989 року
Знак зодіаку — Овен
Автівка — чорна Kia Cerato
Хобі — монтаж відео і звуку — може сидіти ночами
Кумир — як таких, кумирів не має, є люди, від яких бере всього потроху: Майкл Джексон, Джонні Депп, особливо любить коміків — Джима Керрі та містера Біна
Найцікавіше чтиво — Паоло Коельо
Любить дивитись — обожнює радянські фільми — може переглядати їх по декілька разів
Найбільше смакує — картопляне пюре, навіть без нічого
Музичні уподобання — всеїдний
Улюблений заклад — pre-party ресторан «Шоколад» на Саксаганського (Київ), кав’ярня «Дабл кава» на Хрещатику (Київ)
Найбільше подобається танцювати — хіп-хоп, контемпорарі
Сцена, на якій хотів би виступити — арена цирку, байдуже якого — подобається, що глядачі по колу
Місце, де б хотілось побувати — хотів би повернутись до Кельна в Німеччину, де працював з балетом — інша атмосфера, інші люди

Євген КИР’ЯН
фото з сайту http://dance-dance.tv/
Газета "Вісті. Бровари", №44 (446) від 6-12 листопада

Сообщение отредактировал Хіпарь: 07 November 2008 - 10:47

  • 0
Изображение
"Хто хоче - шукає можливості, а хто ні - причини" © Kорольов
Изображение




Количество пользователей, читающих эту тему: 0

0 пользователей, 0 гостей, 0 скрытых пользователей